Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 8 лютого, п'ятниця

Літургія на кожен день, 8 лютого, п'ятниця

(зел) П’ятниця ІV звичайного тижня
(Міжнародний день молитви за жертв торгівлі людьми)
Йоан Хреститель виявив незвиклу відвагу, роблячи Іроду зауваження, щодо його прелюбодійного зв’язку з дружиною царського брата. Для царя Ірода це була невигідна ситуація, тому він хотів утихомирити пророка. Але не сподівався він, що прийдеться його вбити по бажанню доньки своєї коханки. Власне так діє гріх – завжди тягне за собою наступний. Він виглядає як багно, яке умертвляє свою жертву, втягуючи її щораз глибше та глибше.
Або (біл) довільний спомин св. ЄРОНІМА ЕМІЛІАНІ, монаха
Св. Єронім Еміліані народився 1486 року в сім’ї венеціанського патриція. На 25 році життя він роздав свій маєток убогим і присвятив себе опіці над сиротами, покинутими дітьми і хворими. В 1532 році він заснував конгрегацію Регулярних Кліриків в Сомасці для опіки над сиротами й бідними. Під час епідемії в Сомасці він особисто доглядав за хворими і ховав померлих. Заразившись, помер 8 лютого 1537 року.
Спільні Меси: про вихователів (стор. 113)
Або (біл) довільний спомин св. ЖОЗЕФІНИ БАКІТИ, діви
Народилася близько 1868 р. в Судані, в околицях Дарфуру. Ще у ранньому віці була схоплена работоргівцями і продана в рабство. Після визволення Жозефіна прийняла християнство і вступила у чернече згромадження Дочок Милосердя Каносіянок. Решту свого життя вона прожила в самозреченні та молитві в італійському місті Скіо, де й померла 8 лютого 1947 року.
Спільні Меси: про одну діву (стор. 113)

АНТИФОН НА ВХІД
Спаси нас, Господи, наш Боже; * збери нас із-між народів, * щоб прославляти Твоє святе ім’я * і величатися Твоєю похвалою. (Пс 106 (105), 47)

КОЛЕКТА
Господи, наш Боже, вчини, щоб ми славили Тебе усією душею * та щиро любили усіх людей. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Отче милосердя, Ти вибрав святого Єроніма Еміліані опікуном та батьком сиріт, † вчини за його заступництвом, * щоб ми вірно зберігали духа усиновлення, в якому ми були названі Твоїми дітьми і дійсно є ними. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Ти через безвартісне в очах світу служіння прикрасив святу Жозефіну вінцем гідності Твоєї дочки і возлюбленої Христа; † просимо, вчини, щоб ми, за її прикладом, йшли за розп’ятим Господом Ісусом непохитні в любові * і тривали у відданості ділам милосердя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 13, 1-8
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені; про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не відступлю від тебе!» Тому ми відважуємося говорити: «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?» Пам’ятайте про ваших наставників, які проповідували вам Боже слово, і, пильно вдивляючись у кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий! Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 27, 1. 3. 5. 8б-9абв
Бог – моє світло і моє спасіння.
Господь – моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь – мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?
Якщо проти мене табори повстануть, – *
не злякається моє серце.
Якщо проти мене війна повстане, – *
я й тоді надію буду мати.
Бо в дні недолі *
Він в укритті мене сховає, –
Він заховає мене в потаємному місці свого намету, *
підніме мене на скелю.
Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя! *
Не відверни від мене свого обличчя,
не відвертайся від слуги свого у гніві. *
Будь моїм помічником, не покидай мене, мій Боже!

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 8, 15
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні ті,
хто, почувши Слово щирим і добрим серцем,
бережуть і приносять плід у терпінні.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 6, 14-29
† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, ілюди говорили, що це – Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші говорили, що це – пророк, як один із пророків. А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Уповаючи на Боже милосердя, молі мося за святу Церкву, а та­кож у наших особистих намірах:
1. Молімося за святу Господню Церкву, щоб вона, зміцнена свідоцтвом святих мучеників, рішуче несла слово істини навіть туди, де ненавидять християн.
2. Молімося за Святішого Отця, Христового намісника на землі, щоб Господь благословив усі його труди на благо Церкви і людства.
3. Молімося за тих, які дбають про збереження миру між на­родами, щоб їхня праця принесла плоди миру та злагоди.
4. Молімося за керуючих державами, щоб вони з покорою вміли прийняти кожне слово критики і доклали всіх зусиль для виправлення своїх помилок.
5. Молімося за померлих, щоб милосердний Бог дозволив їм радіти славою воскресіння зі святими Господніми мучени­ками та всіма святими.
6. Молімося за нас самих, зібраних довкола Христового вівта­ря, щоб ми були мужніми у виконанні вимог, які ставить перед нами наше сумління та Христове вчення.

Боже, наш Отче, розрадо тих, що страждають і плачуть, укрі­пи всіх дітей Церкви у служінні Тобі  та будь їм вічною наго­родою у Небесному Царстві. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, прийми милостиво дари нашого служіння, які  ми жертвуємо на Твоєму вівтарі, * і переміни їх у таїнство нашого відкуплення. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Освіти світлом Твого обличчя слугу Твого, * спаси мене в Твоїм милосерді! * Господи, нехай не осоромлюсь, бо я до Тебе взиваю.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Насичені даром нашого відкуплення, просимо Тебе, Господи, * щоб трапеза вічного спасіння зміцнила нас в істинній вірі. Через Христа, Господа нашого.
Літургія на кожен день, 9 вересня, понеділок (зел) Понеділок ХХІІІ звичайного тижня
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників  (стор. 120)


Літургійний зошит Літургія на кожен день, 5 вересня, четвер (зел) Четвер ХХІІ звичайного тижня
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала.  У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)