Цього тижня в журналі «Verbum» вийшло інтерв’ю Вікторії Семенової з отцем Ігорем Гнюсом OP, який говорив про особливості літургійної музики Адвенту. Пропонуємо фрагмент цієї розмови про взаємні впливи світської й церковної музики та про стан адвентової музики в Україні.
– Чи передріздвяна музика зродилась у Церкві? Як вона взаємодіяла зі світською музикою?– На мою думку, церковна і світська музика впливали одна на одну. Позалітургійні співи будували людську спільноту й мали родинний характер. Щоб співати разом, мало знати текст – треба вміти слухати одне одного. Церковний спів теж спільнотний, але текст і музика допасовані до потреб не якоїсь родини, а храму. Ці два місця – храм і дім – зустрілися десь посередині. Деколи в храмах можна почути народні мелодії, ушляхетнені текстами Святого Письма, і навпаки, слова Євангелія в народних піснях чи, наприклад, колядках.
– В Україні очевидно бракує адвентових пісень. Де знайти репертуар на передріздвяний період?
– Справді, навіть у найпопулярнішому співнику «Вгору серця» передріздвяних пісень вкрай мало. Деякі твори через світський характер текстів або музики взагалі не придатні для літургії. Дивним здається й добір Марійних піснеспівів для періоду, коли Церква очікує Пришестя Христа. З іншого боку, Літургія навіть у час Адвенту виражає пасхальну жертву Господа, тому спів на приготування дарів і Причастя можна взяти зі звичайного періоду. А от на початок Меси й на її закінчення варто співати про те, що схоплене в фіолетових шатах, – про надію на вічне життя.
Брак пісень на час, коли Церква чекає з надією, може вказувати на кризу як цієї чесноти, так і двох інших, віри й любові, чи в конкретній людині, чи й у Церкві загалом. Наслідком такої кризи може бути зокрема безпорадність регентів церковних хорів та органістів у справі підбору адвентових пісень.
Зараз в Україні адвентові піснеспіви й музика не розвинені, але це відкриває широку перспективу для творчості як композиторів, так і поетів. Можна створити українські або перекласти численні латинські пісні для цього періоду. Можливо, трохи зарадить у цій ситуації новий співник, який готує до випуску на початку 2019 року домініканське видавництво «Кайрос». Якщо ми переглянемо Градуал, то побачимо, що вся традиція григоріанського співу базується на Святому Письмі, а особливо на фрагментах, де є благання про зміну сердець, про підготовку людини до Другого Пришестя Христа. Можна було б наважитися якщо не на григоріанській спів, то принаймні на переклад відповідних адвентових текстів, покладення їх на просту мелодію, яка передавала би світлу тугу. На мою думку, григоріанський хорал для сучасного вуха звучить сумно, але в цьому смутку є велика внутрішня сила. Риси григоріанських мелодій близькі багатьом людям, які переживають складні ситуації, сумують і плачуть через труднощі, але розуміють: цей сум не має права загасити в нас надію на життя вічне, на те, що наша віра має сенс.
Повний текст інтерв’ю читайте на сайті журналу «Verbum»
Нунцій в Україні про візит архієпископа Ґаллаґера: у пошуках шляхів до миру Під час столичного етапу візиту в Україну Секретаря в справах стосунків Святого Престолу з державами супроводжував Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кульбокас, який поділився своїми думками про значення цього візиту.
Архієпископ Ґаллаґер: бачити війну по телевізору не те саме, що торкнутися дійсності
Отець Гриневич: «Я відчув, що Папа та весь світ з нами»
Андрій Юраш: Ми зараз на передовій духовної боротьби за незаперечні істини
Інтерв'ю Архієпископ Ґаллаґер: «Я поїду до Києва наступного тижня, якщо все буде добре» Перед візитом в Україну Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами дав розлоге інтерв’ю на італійському телебаченні, коментуючи заклики Папи Франциска до молитви за мир, ділячись думками про дипломатичні зусилля Святого Престолу, про перспективи екуменічного діалогу та про завдання, які стоять перед міжнародною спільнотою.Схожі новини
