Річниця смерті отця Серафима Кашуби

Народився Алоїз-Казимир Кашуба 17 червня 1910 року у Львові. Після гімназії 1928 році вступив до Ордену Братів Менших Капуцинів, де на складання вічних обітів узяв ім’я Серафим. Закінчив орденську семінарію, а потім Ягеллонський університет у Кракові зі ступенем магістра богослов’я. 1933 року отримав пресвятерські свячення. Викладав польську в капуцинській колегії в Розвадові та релігію в аграрній академії в Дублянах.


Від 1939 року душпастирював на Волині, зокрема в Карасині й Дерманці. Мешкав у Рівному, де залишився й після встановлення радянської влади, надалі служачи в місцевих парафіях. 11 квітня 1958 року влада позбавила його права служіння, і тоді отець Серафим став мандрівним місіонером: бував у Криму, в Латвії, Казахстані, на Уралі. 1966 року його заарештували за волоцюжництво й засудили до 5 років ув’язнення. Через півроку його звільнили, але невдовзі схопили знову й цього разу запроторили до психлікарні – звідти отцеві вдалося втекти.

1968 року виїхав на лікування до Польщі, але вже 1970 року повернувся в СРСР, де відновив місіонерське служіння: відвідував католиків у Астані й Алмати, Новосибірську, Красноярську, Канську, в Латвії та Львівській області.

Помер отець Серафим Кашуба 20 вересня 1977 року у Львові, де його й поховали.


22 грудня 2001 року закінчилася дієцезіальна процедура беатифікаційного процесу слуги Божого Серафима Кашуби, і документи процесу було передано до Конгрегації у справах канонізації. Брати капуцини заохочують молитися про канонізацію отця та про Господні благодаті за його заступництвом.