Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» » » 13 вересня - обов'язковий спомин св. Йоана Златоуста, єпископа і Вчителя Церкви
07:41 Середа 0 165
13-09-2017, 07:41

13 вересня - обов'язковий спомин св. Йоана Златоуста, єпископа і Вчителя Церкви

Йоан народився близько 349 р. (як вважають католики) або близько 347 р. (як подають православні) в одному із найбільших міст світу Антіохії, тодішньої метрополії сирійської провінції.

Йоан народився близько 349 р. (як вважають католики) або близько 347 р. (як подають православні) в одному із найбільших міст світу Антіохії, тодішньої метрополії сирійської провінції.

Він походив з впливової сім'ї. Його батько, який рано помер, був імператорським офіцером. Добру освіту надала Йоану мати. При ній хлопець провадив майже монаше життя. Оскільки у той час, за розпорядженням імператора Юліана, у християнських школах заборонялося викладання вищих наук, вона змушена була віддати Йоана на навчання до язичницьких вчителів, перед тим виховавши в синові любов до своєї віри та посіявши у його душі знання Святого Писання.
Та двадцятирічний майбутній святий, закінчивши курс навчання, не одразу пішов шляхом служіння Богові — він зайнявся адвокатською практикою. На той час ця професія для людини, що володіла словом і мала амбіції, давала змогу легко досягнути успіху. І лише за декілька років юнак, під впливом свого друга – ченця Василя, прийняв таки хрещення і вступив до духовного стану. Як лектор, Йоан брав участь у літургійній службі, яку провадив єпископ Антіохії Мелетій. Однак після смерті матері у 372 році залишив Антіохію і вирушив до пустелі, щоби там вести аскетичне життя. У гроті він провів 4 роки. Але занадто суворе життя настільки похитнуло його здоров'я, що Йоан мусив покинути пустелю. Повернувся до Антіохії, де знову виконував обов'язки лектора, а з 381 року – диякона. У 385 році, маючи 36 років, чоловік був рокоположений на священика.

У 387 році в Антіохії почалися заворушення проти імператора Теодосія Великого. Озвірілий натовп почав розбивати пам'ятники імператора, що викликало з боку властей репресії. Власне тоді Йоан виголосив відому великопостну промову, в якій осудив запальність народу, а одночасно і заступався за нього. Він також вплинув на єпископа Антіохії, аби той особисто заступився за свій люд перед імператором. Імператор оголосив амністію і заборонив своєму намісникові репресії. Цей випадок спричинився до того, що Йоану народ дав прізвисько Златоуст (Хризостом). На його проповіді прибували натовпи.

Після смерті у 397 році патріарха Константинополя, цезар через патріарха Александрійського призначив Йоана Златоуста новим єпископом. І Йоан усі свої сили віддав ревному служінню Церкві. Перш за все, йому вдалося поєднати Апостольську Столицю з єпископом Антіохії. Таким чином, закінчилася прикра схизма з Римом. Зі своєї садиби Йоан наказав усунути всіляку розкіш, якою доти оточувалися його попередники, заохочуючи своє духівництво до схожої реформи. За свідченням історичних джерел, він наказав винести з багатих патріарших покоїв (їх розкіш пов'язувалася із загальним прагненням візантійців до блиску): килими, коштовні меблі, різні прикраси та продати їх. На отримані гроші побудував дві лікарні, а що залишилося — роздав жебракам і знедоленим. Він проголошував прекрасні проповіді та піклувався про потреби звичайних людей. Клеймив зловживання, не щадив також імператорської садиби. Надав притулок навіть імператорському міністрові, коли той потрапив у немилість. Посилав місіонерів до територій, що були захоплені арабами.

З часом з'явилися супротивники радикального патріарха. Священики докоряли йому, що занадто багато від них вимагав; монастирі - що впроваджував в них первинну карність. Найбільше клопоту викликало, однак, те, що Йоан атакував у своїх проповідях занадто безперешкодне життя імператорської садиби, перш за все, імператриці. Дійшло до того, що частина єпископів Церкви (тієї партії, що була незадоволена рішучою політикою Золотоуста щодо очищення Церкви та наведенню у її житті порядку), за підтримки імператриці, провела Собор під Дубом (передмісті Халкідона), на якому позбавила його сану патріарха. Народ тоді захистив улюбленого пастиря, прийшовши під мури імператорського палацу. Влада, боячись народного гніву, повернула святителя та скликала Собор у Константинополі, де відмінила всі постанови цього Собору. Але за деякий час імператриця Євдоксія, знову зібрала невдоволених єпископів на Собор. Зрештою, його заточили під домашній арешт, який він напередодні Пасхи порушив, аби хрестити новонавернених. Це ще більше розгнівило владу та дало підстави 9 червня 404 року заарештувати його та вислати з міста. Спершу місцем його перебування влада визначила містечко Кукуз у Малій Вірменії. Здоров'я Йоана було підірване, і під час конвоювання до чергового пункту заслання (Піфіунт, чи Піціус, як тоді називалася Піцунда) він помер 14 вересня (за старим стилем) 407 року у страшних фізичних муках, але сильний духом зі словами на устах: «Слава Богові за все!». А вже у 428 році (через 21 рік після смерті) Константинопольська Церква відзначала щорічний спомин святого Йоана Златоуста. Він був єпископом 9 років і майже 7 місяців, з яких 3 роки та 3 місяці провів у вигнанні. Місцем його смерті вважаються Комани Понтійські (біля сучасного с. Гюменек, коло м. Токат, Туреччина).

Йоан Золотоустий є одним з Отців Церкви, який написав найбільше творів: серед них до нас дійшли 17 трактатів, понад 700 автентичних проповідей, коментарі до Євангелії від Матея та Листів Апостола Павла (До Римлян, Коринтян, Ефесян, Євреїв), а також 241 лист.

Джерело - brewiarz.pl, Вікіпедія

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий