Франція: після реставрації «Чорна Мадонна» стала білою

Реставратори ж не згодні з такою оцінкою. Вони кажуть, що повернули соборові первинний вигляд, очивши його від кіптяви свічок і багатовікового бруду. Очищено також більшість вітражів собору, внесених до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Деякі, втім, залишено брудними, щоб відвідувачі могли побачити контраст.

«Зовсім помилково сприймати середньовічні собори як темні, похмурі місця. Це не святині меланхолії», – зазначає гарвардський історик середньовічного мистецтва професор Джеффрі Гамбурґер.

Реставрація собору тривала 10 років і стала найзначнішою з часів його побудови в 1194–1225 роках. Шартрський собор зберігся до наших днів практично недоторканим. Він уникнув руйнувань і розбою, його не оновлювали й не перебудовували. Але під впливом довколишніх факторів за минулі вісім століть внутрішнє оздоблення цілковито змінилося. Метою реставрації було відновити первісний вигляд храму й інтер'єр XIII століття.

«Чорна Мадонна»

«Чорною Мадонною» в католицькому релігійному мистецтві називають картину або статую з темним зображенням Діви Марії. Для цього можуть бути використані як чорна фарба, так і різні види чорного дерева й каменю. Найвідоміший приклад – Ченстоховська ікона Божої Матері.

Раніше припускали, що темний колір обличчя й рук на деяких середньовічних зображеннях Діви Марії викликаний випадковими причинами, наприклад, віком статуй і картин або тим, що перед ними ставили багато свічок. Однак останнім часом мистецтвознавці доходять до висновку, що такий колір шкіри Богородиці художники обирали навмисно; на це вказує зокрема той факт, що чорний колір укриває тільки ділянки шкіри, але не одягу або предмети другого плану.

Звідки взялися «Чорні Мадонни»?

Найраніші зображення «Чорної Мадонни» – це дерев'яні (рідше – кам'яні) скульптури, створені в романський період. Як сталося, що вони з'явились у приблизно той самий час у найвіддаленіших куточках Європи, науковці наразі пояснити не можуть.

За одною з гіпотез, «Чорні Мадонни» були завезені в Європу (зокрема у Францію) з країн Близького Сходу під час хрестових походів. Велику роль тут відіграли тамплієри. Усі статуї були створені до XIII століття й і мають низку спільних зовнішніх ознак: заввишки близько 70 см, прямий погляд великих очей. Руки й пальці видовжені. На колінах вони тримають немовля, яке дивиться вдалину. Обличчя в немовляти не дитяче, а дорослого чоловіка.

Зараз культ «Чорної Мадонни» дуже поширений у центральній і південній Франції, на заході й південному заході Німеччини, в Іспанії й Італії.

Джерело - catholic.by

По темі:

Франція відновить фігури Марії, зруйновані в Іраку бойовиками ІДІЛ