Це ще один святий, чиє ім’я так насправді знає лише Бог. Тому що написання його імені, яке розійшлося інтернетом і друкованими виданнями, є помилковим.
Народився він 1795 року в селі Бакнінь, округ Ханой. Коли хлопчикові було 12 років, батьки у пошуках праці перебралися зі своєї бідної місцевості в Ханой. Там Ан Тран зустрів християнина-катехізатора, який не тільки виклав йому основи християнського вчення, а й надав конкретну допомогу: поселив у себе. Балачки про «Бог допоможе» рідко сприяють євангелізації. За три роки Ан Тран прийняв хрещення, ставши Андрієм. Крім того, юнак виявився кмітливим і охочим до знань: забрався до вивчення китайської та латини. Завдяки цьому сам став катехізатором, а понадто ще й дістав направлення на священицьку формацію. 15 травня 1823 року прийняв Таїнство Священства і став настоятелем у парафії Ке-Дам, в однойменній дієцезії.
Священик він був добрий, багато часу приділяв молитві, ревно постився, в усьому був прикладом як для своїх вірян, так і для місцевого люду, який навертався у християнство, бачачи такого доброго пастиря. Настали роки правління імператора Мінь Манга (він же – Нгуен Фук Дам, 1820-1840). Цей правитель відзначався жорстко практичним підходом до контактів із західним світом: наприклад, цікавився будуванням пароплавів та іншими досягненнями європейських майстрів, які могли бути корисні державі, а ось європейську віру винищував.
1835 року пішла перша хвиля гонінь. Місцеві католики викупили свого священика, який відтоді став зватися Андрій Лак, і перебрався в іншу місцевість. Однак того ж 1835 року він був арештований вдруге (прийшов сповідатися до іншого священика, і їх обох арештували). Християни знову зібралися на викуп. Проте за два тижні св.Андрій Лак знову потрапив до в’язниці. Вочевидь владі вже було замало самих лише грошей. Разом із Петром Ті їх було етаповано до Ханоя, де священиків піддали тортурам. З цього ув’язнення жоден арештований християнин уже не вийшов: їх усіх стяли мечами 21 грудня 1839 року.
За переслідувань часів імператора Мінь Манга загинуло дуже багато в’єтнамських християн. Відомості про життя цієї країни настільки скупі й суперечливі, що говориться про загибель сотень тисяч християн: за одними даними, понад 100 тисяч, за іншими – близько 300 тисяч. Андрій Дунг (Зунь) Лак був у групі перших беатифікованих в’єтнамських мучеників, чиї процеси розглядалися в період 1900-1951 рр. Святіший Отець Йоан Павло ІІ проголосив святими 170 мучеників В’єтнама, які віддали свої життя за віру в Христа в період 1772-1862 рр. Канонізаційну святу Месу Папа відслужив у Римі 18 червня 1988 року.
В цій групі прославлених було 96 в’єтнамців, 11 іспанців і 10 французів; у числі мучеників – восьмеро єпископів і 50 священиків, решта – миряни, також і одна жінка, Агнеса Ле Ті Тан, мати шістьох дітей. Апостольська територія, на якій жили ці мученики, звалася тоді Східним Тонкіном. Її папа Інокентій ХІІІ ввірив душпастирській опіці домініканцям із Філіппін. Цим в’єтнамських сповідників віри раніше ще називали «Тонкінськими мучениками». Зображається в домініканському хабіті, як священик, який проповідує.
Джерело - CREDO