ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО (біл) Свято
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Дан 7,9-10. 13-14Читання з Книги пророка Даниїла
Дививсь я - аж доки не були поставлені престоли, і не засів Вет- хий днями. Одіж на ньому, немов сніг, була біла; волосся на голові у нього, немов чиста вовна; престол його, як полум’я вогненне; колеса його, як вогонь палючий. Ріка вогненна розливалась, виходила з-поперед нього. Тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед ним стояла. Суд засів, і розгорнуто книги. Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Людський; дійшов він до Ветхого днями, і приведено його поперед нього. І дано йому владу, славу й Царство, і всі народи, племена та язики йому служили. Влада його - влада вічна, що не минеться, і Царство його не занепаде ніколи. Слово Боже.
Псалом Респонсорійний Пс 97, 1-2.5-6.9
Бог воцарився, Вишній над землею.
Господь зацарював: хай звеселиться земля! *
Нехай зрадіють численні острови!
Хмара й темрява навколо Нього, *
праведність і справедливість - основа Його престолу.
Гори, наче віск, розтопилися від присутності Господа, *
від обличчя Господа всієї землі.
Небеса сповістили Його правду, *
і всі народи побачили Його славу.
Адже Ти - Господь, *
Всевишній над усією землею,
Ти надзвичайно звеличився *
над усіма богами.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ 2 Пт 1, 16-19
Читання з Другого Послання святого Петра Апостола
Любі! Ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадка ми, але будучи очевидцями Його величі. Тому що Він прийняв честь і славу від БогаОтця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: «Це - Мій Син, Мій улюблений, якого Я вподобав!» І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба. І ми маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, - доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Мт 17,5в
Алілуя, алілуя, алілуя.
Це є Мій улюблений Син, якого Я вподобав;
Його слухайте!
ЄВАНГЕЛІЄ Мт 17, 1-9
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус бере Петра, Якова та його брата Йоана і виводить їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. Озвавшись, Петро сказав Ісусові: «Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі». Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: «Це є Мій улюблений Син, якого Я вподобав; Його слухайте!» Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися. Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Підійміться й не бійтеся». Підвівши свої очі, учні не побачили нікого, крім одного Ісуса. Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, говорячи: «Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих». Слово Господнє.
Мати підперезаний стан означає посідати тверезий розум, а запалене світло – це невпинна молитовна свідомість. Такі є ознаки членів малого стада, якому благоволить небесний Отець. Маєш змогу показати на ділі, що твій скарб – на небі.
Є чимало можливостей підпасти під дію злого духа, і чимало людей зазнають цього на собі. Проте звільнитись можливо лише завдяки вірі у воскреслого Ісуса Христа. Необхідно вказати затьмареному світові дорогу до Світла Життя.
Або: (чер) довільний спомин св. СИКСТА ІІ, папи, і сподвижників та мучеників
Святий Сикст вступив на Петровий престол у 257 році. Наступного року, під час переслідувань християн за імператора Валеріана, він був схоплений під час відправлення Євхаристії в катакомбах св. Калікста. Шостого серпня йому та його сподвижникам, дияконам Януарію, Магнусу, Вікентію та Стефану відтяли голови. Того ж самого дня тією ж самою смертю загинули двоє інших дияконів: Феліцисим і Агапіт, а через кілька днів закатовано архідиякона Лаврентія. Ім’я св. Сикста споминається у Римському каноні.
Спільні Меси: про багатьох мучеників (стор. 127)
Або: (біл) довільний спомин св. КАЕТАНА, пресвітера
Святий Каетан народився у Віченці в Італії у 1480 році. Бувши прелатом римської курії, він заснував разом із Петром Карафою першу конгрегацію Уставних Кліриків, яких називали театинами. Він був настоятелем у Венеції та Неаполі, де помер 7 серпня 1547 року. Через велику ревність святого Каетана називали “рибалкою душ”.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 127)