Оаза Нового Життя ІІ ступеня Домашньої Церкви у Луцькій дієцезії

Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Домашня Церква – це гілка руху Світло Життя (рух віднови Церкви згідно з навчанням ІІ Ватиканського Собору), яка у Луцькій дієцезії налічує 5 родинних кіл, які прагнуть у дусі Христової любові будувати свої родини у ключі християнської духовності. Одним із етапів формації родин у такому русі є Оаза, яка згідно із задумом слуги Божого Франциска Бляхніцького – засновника руху – повинна вести родину від етапу прийняття Господа як Спасителя до розпізнання своєї ролі у парафії та Церкві, а також до служіння.

Оаза Нового Життя, саме, ІІ ступеня проводилась на теренах Луцької дієцезії вперше, організаторами виступило подружжя Романа та Наталії Войнаровських (м. Рівне), а священником-модератором був о. Кшиштоф Орліцкі, настоятель парафії Пресвятого Серця Ісуса, Санктуарію Божого Милосердя (м. Ківерці). Родини гостинно прийняв інтеграційний осередок у селищі Замлиння, а о. кан. Ян Бурас, який ним займається, по-родинному тепло оточив кожну родину піклуванням у цьому затишному куточку волинської природи.

На 15 днів, родини занурилися у Оазову атмосферу та розглядали книгу Вихід та розважали над власними поневоленнями і залежностями, які заважають вести життя, близьке до Бога.

Щоденна Євхаристія, всенічна адорація Пресвятих Дарів, коли кожна родина мала годину для особистої розмови з Ісусом, втіленим у Дарах, Хресна дорога, заступницька молитва – графік кожного дня цих двох тижнів сприяв тому, аби покинути стару людину і відновитись у людині новій, аби “зодягнутися у зброю світла”.

Важливою і приємною частиною Оази став День спільноти, у якому до нас завітала також Дієцезіальна пара Києво-Житомирської дієцезії Олег та Валентина Кулик, які мали відвагу свідчити про своє християнське життя.

Чимало пар вирішили здійснити жертву з власного життя та підписали Круціяту визволення людини, а одна пара навіть підписала Круціату, ставши її членом, тобто взявши на себе намір алкогольної абстиненції на все життя.

Також важливим навиком, який отримали родини, було служити біля вівтаря згідно чину Святої Меси, як це належить робити, також чоловіки розглядали різноманітні кризові ситуації служіння біля вівтаря, та як із ними справлятися під час виконання своїх обов’язків на Месі. Це стало корисною додатковою освітою навіть для тих, хто вже отримував лекторські, міністранські благословіння. Отець Кшиштоф люб’язно роз’яснював усі дрібниці згідно канонічного права, Римського Месалу і це стало проясненням у чималій кількості нюансів пережиття Святої Меси починаючи від постави і жестів, закінчуючи молитвою після Меси.

Кожен день Оази був присвячений одній таємниці Розарію починаючи від Радісних таємниць до Страсних і закінчуючи Славними таємницями. Кульмінацією і найважливішим моментом реколекцій було відновлення обітниць хрещення, які проводились згідно згадки про ніч Виходу євреїв із Єгипту, відбувалися у формі ходи і завершилися Святою Месою, яка була ще більш особливою, бо проводилася на полі із соняшниками на відкритому повітрі. Це особливе пережиття – коли разом із відреченням від злого та відданням себе у руки Богу ти переживаєш Пресвяту Євхаристію на світанку нового дня і з першими променями сонця отримуєш Причастя.

Закінчилась Оаза спільним пережиттям Дня зосередження для родин у парафії св. Анни у м. Ковель, де кожна родина мала змогу помолитись перед образом Матері Божої Казимирецької і через неї особисто попросити у Бога потрібних благодатей. Оаза виявилась надзвичайно плідною для кожного її учасника.

Олександра Корчевська