7 серпня – довільний спомин святого Каетана Тієнського, покровителя безробітних

Навчався в Падуї, де 1504 року отримав подвійний докторат з церковного й римського права. З 1506 року виконував обов’язки папського протонотаря в Римі, а згодом був призначений настоятелем однієї з парафій (на той час цю функцію могли виконувати люди без свячень). Окрім основних справ, багато піклувався про бідних, відвідував хворих у лікарнях. Часто бував у базиліці Матері Божої Сніжної, де молився в каплиці Ясел Господа Ісуса. Там Каетанові явилася Божа Мати з Дитятком і дозволила потримати Його на руках. Велика побожність до Дитяти Ісуса супроводжувала святого ціле життя, як і неабияка довіра до Божого Провидіння.

1516 року Каетан отримав свячення, а 1520 через родинні справи на три роки повернутися в Віченцу, де повністю віддався апостольській праці: проповідував, сповідав, катехизував дітей і молодь із бідних сімей, допомагав хворим і вбогим. За таку ревність його називали «ловцем душ». Навколо нього збиралися прихильники, тож Каетан разом із Джованні П’єтро Карафою (майбутній Папа Павло IV) започаткував Орден Регулярних Каноників Теате (театинці), затверджений 1524 року. Харизма нової спільноти полягала в боротьбі з Реформацією через відродження дієцезіального духовенства й місії посеред людей.

Задля вбогих Каетан заснував благодійний банк. 1528-1529 року допомагав хворим під час епідемії. Коли 1547 року в Неаполі вибухнула громадянська війна, він просив Бога узяти його життя задля припинення пролиття крові – і Господь прийняв цю жертву. Канонізований 1671 року.

Зображають святого в орденському вбранні, часто з Немовлям на руках. Атрибути – книга, лілії, колосся пшениці.

Покровитель безробітних, тих, хто шукає працю, робітників, гравців, банкірів, голодних (особливо тих, хто просить про хліб).