Другий день Кармелітських днів молоді розкриває тема: «Мужність- це любов»

Під час молитви було впровадження до теми, яка звучить: «Мужність- це любов». А потім були коротенькі роздуми над тим, як потрібно любити Бога. І, щоб насправді любити, дуже потрібна нам мужність.

о. Петро Гершевич OCD виголосив конференцію про св. Рафаїла Каліновського, як він жив і що робив. Молодь почула душе цікаві думки цього святого, які він написав. Наприклад: «Коли приймаємо Хрест з любов’ю та відданістю, то він піднімає нас до неба». Тобто, коли ми щось дуже тяжке і складне приймаємо з любов’ю, то Хрест і Бог нас піднімає, якщо з’єднатися з Ісусом.

Наступним цікавим моментом було - св. Рафаїл говорив, що потрібно молитися за невіруючих християн. І це дуже актуальна тема, яка є тут і тепер в нашому часі, і в поколінні. Сьогодні дуже багато людей називають себе християнами, але, насправді, ними не є. Ця тема дуже торкає і зроджує прагнення молитися в цьому намірі. Можливо, Рафаїл Каліновський бачив розвиток Церкви в майбутньому і до чого це може привести.

Неперевершеним фактом в житті Святого було те, що о. Рафал Каліновський писав лист Муравйову, без найменшого презирства, як брату з повагою і любов’ю. В цьому можемо зауважити його мужність, яку він проявляв.

Наступним пунктом програми було праця в групах. Поділ на групи, відбувався за віковими критеріями. Учасники Кармелітських днів молоді досить різноманітного віку, що служить їм великою єдністю.

 Перед групою було поставлено два запитання, на які вони мали дати відповідь: «Які є у вас мрії і що заважає вам їх досягти?». Учасники  ділилися своїм  мріями і життєвим  досвідом.

 А друге питання звучало так: «Чи були випадки, коли ви зустрічалися з людьми інших національностей, віросповідання і який висновок ви зробили з таких зустрічей?»

Після завершення праці в групах і маленької перерви, молодь слухала свідчення однієї дівчини на ім’я Каміла. Вона розповіла про своє життя. В якому на початку досить не серйозно ставилася до релігії, яка була, так би мовити, їй нав’язана. Камілі більше був до вподоби відпочинок і розваги в різних клубах з друзями. Але, в певний момент, Бог допустив для неї випробування, це була серйозна хвороба - збільшення лімфатичних вузлів і пухлина в легенях. Дівчина розповідала, як їй було важко. І, як одного разу, сестра - монахиня дала їй олію св. Шарбеля, сказала мастити хворі місця і молитися дев'ятницю до цього Святого. Каміла погодилась, взяла її і поклала на полицю. Але згодом, якась мужність спонукала її до чогось нового. Вона зважилась на щось нове, зовсім не знайоме, і вона скористалася порадою сестри. Що поволі призводило до зцілення.

Під час другого дня КДМ Святу Месу очолив о. Віталій Козак OCD. Темою його проповіді була: «Мужність мудрих дів» про яких ми сьогодні чули в Євангелії.

Десять дів очікували прихід молодого, який затримався. А з цих дів п’ять виявилися розумними, а п’ять- не підготовленими. У проповіді отець пояснив, що християнство це не є щось вигадане. І не варто жити в такому вигаданому і ідеалізованому християнстві, де все буде добре або все що ти захотів- отримаєш. Він порівняв цих дів з нашим життям. А також пояснив, які можуть бути образи наших  думок.

Перше- це короткострокове мислення – ситуативне, коли ми відштовхуємось від ситуації. Таке мислення веде нас до світу без мрій, бажань або елементарних зворушень, тобто така сіра буденність. Ти не проживаєш свого життя, а марнуєш.

А другий тип мислення, до якого отець заохочував, був порівняний до тих п’яти дів, які прийшли зі своєю оливою, і якої вони мали ще й про запас. Він окреслив це мислення, як стратегічне і прирівняв його до гри в шахи. Коли ти прораховуєш свої рухи на декілька кроків вперед. Тобто знаєш, що будеш робити, оцінюєш ризики і кроки, маючи декілька запасних планів для певної ситуації. В підсумку, він порівняв наші відносини з Богом до такої гри в шахи. Коли ми маємо бути мужніми, прораховуючи своє життя так, щоб жити його максимально яскраво з мріями і прагненнями.

Школу медитації теж проводив о. Віталій Козак OCD. Він порівняв медитацію з тим, як розпочинаються відносини. Спочатку з закохання, стріляння очима, тримання за руки і враженням, що не можуть жити один без одного. А потім це переростає в глибокі відносини. Так само є з християнами. Через певний час і близькість вибудовуються з Богом глибокі і міцні відносини.