Що таке співзалежність? Свідчення члена спільноти анонімних співзалежних

Статистики стверджують, що 98% американців страждають від тієї чи іншої форми співзалежності у відносинах. В США існує розвинена мережа психотерапії та сімейних консультацій. Щодо України, то важко навіть уявити, яку маємо справжню картину. Що таке співзалежність, як вона проявляється та як будувати здорові стосунки, поділилася Ольга Г. з 12 крокової програми анонімних співзалежних CoDA (Co-Dependents Anonymous).

Ольга, коли ти  зрозуміла, що є співзалежною і як потрапила у програму CoDA?

У мене був дуже цікавий шлях до програми. Дивлячись серіали, у одному з них побачила дівчину, яка була мультизалежною: у неї був алкоголізм, наркоманія і вона мала любовно-сексуальну залежність. Тому ходила на групи Анонімних залежних від сексу та любові (Sex and Love Addicts Anonymous). Мені було цікаво зрозуміти, що це. Тоді була переконана, що 12 кроків – це програма тільки для залежних від речовин. Ще не усвідомлювала, наскільки це широка і багатогранна  спільнота. Почала шукати у Google і натрапила на анонімних співзалежних. Насправді мені пощастило, що тоді був карантин, і багато груп перейшло з реальних зустрічей у скайп.  Тоді почала ходити на онлайн групи, в них віднаходила себе.

Незадовго до приходу у програму  навіть почала розбирати з психологом тему співзалежності, і як вона тоді пояснила, що   мені легше займатися чужими проблемами, аніж вирішувати свої. Що я втікаю від себе, своїх проблем, щоб спасати, жаліти і захищати  інших людей. Це стало вирішальним поштовхом, щоби півтора роки тому почати ходити на групи  співзалежних. Через декілька місяців знайшла малу групу і за дев’ять-десять місяців від початку роботи над програмою, пройшла всі кроки. З того часу я є спонсором у СoDA.

Що таке співзалежність і які ознаки вона має?

Співзалежність – це певна  дефектна форма залежності людини від інших людей. Наприклад, коли доросла людина ніяк не може виїхати від батьків або відносини мами з дитиною є настільки тісними, що немає місця на жодні секрети та приватний простір. У нас в СoDA виділяють п’ять моделей деструктивної поведінки: модель уникання, контролю, поступок, низької самооцінки і заперечення.

• Уникання – це коли людина уникає  говорити про свої почуття, уникає ситуацій, які їй не до вподоби, або близькості у відносинах.
• Модель контролю, коли особа контролює свого партнера. Якщо він залежний, то скільки випив, де він був, в якій компанії, з ким він спілкується. Якщо це контролюючий батько, то він може стежити, з ким дитина спілкується, ким є його друзі, чим він займається, читати його щоденники, зламувати його переписку. Контроль притаманний, наприклад, ревнивим партнерам, коли дружина впевнена, що її чоловік безвідповідальний, і без неї він просто не може прожити: будить його вранці, нагадує про наради, планує його день, нагадує про важливі події.
• Модель низької самооцінки – це, коли людині здається, що вона гірша за всіх. І щоб сподобатися іншим людям, вона постійно під них підлаштовується. Не вірить, що хтось може любити її такою, якою вона є. Не приймає похвалу і подарунки на свою адресу.
• Модель поступок, коли людина підлаштовується чи  погоджується з іншим, щоб не втратити відносини. Наприклад, коли у відносинах мене щось не влаштовує, що інший мене просить зробити або як будує відносини, і мені це не подобається, але  погоджуюся, щоб не втратити відносини.
• І остання модель – це заперечення, коли людина заперечує свої якісь неприємні почуття, які вона має або коли заперечує, що їй потрібна допомога. Особа робить багато проекцій на людей, тобто  заперечуючи свої емоції, їй здається, що це відчувають або роблять інші. Або заперечує недоступність людей, до яких вона відчуває потяг.

Існує вужчий погляд на проблему, коли є залежний і його співзалежний партнер. У нас у СoDA  розглядають ширший аспект, коли ми дивимося на всі відносини: батьки-діти, чоловік-дружина, начальник-підлеглі. Адже коли людина співзалежна, у неї ті самі моделі поведінки  проявляються у відносинах з різними людьми.

Чи правда, що бувають випадки, коли людина втрачає свою особистість і розчиняється у об’єкті залежності? 

Про ситуації, щоби людина повністю втрачала свою особистість, я жодного разу не чула. Проте траплялося, що людина переставала робити, те що їй подобається чи хочеться, все життя переступала через себе і робила, те що подобається чи хочеться іншим. У таких випадках ми  рекомендуємо  повернути фокус на себе. Бо життя проходить тут і зараз. Якщо  постійно догоджаю іншим людям, то на це витрачається моє життя, сили, ресурси або час. Питання полягає в тому, де в цьому процесі перебуваю я сам.

Чи можна вилікуватися від співзалежності і чи можливо достатньо просто позбавитися об’єкта чи змінити середовище?

Як стверджують психологи, вилікуватися від співзалежності не можна. Тобто, як алкоголік на АА 20 років ходить і каже, що він більше не п’є,  так само я усвідомлюю, що маю деякі особливості моделі поведінки, які приносять мені чи оточенню шкоду або збиток. Можна вийти у тривалу ремісію, вчитися відводити фокус на себе  і отримувати від життя задоволення. На жаль, зміна місця проживання чи відсутність контакту з об’єктом залежності не всім допомагає. Звичайно, є такі, що перестали спілкуватися і у них все пройшло. Проте для сотень інших людей достатньо лише раз почути голос чи побачити свій об’єкт залежності або навпаки – його недоступність. Це підживлює  їхню співзалежність. Найбільш дієвим способом розірвати відносини з людиною – це розчаруватися у ньому, щоб він перестав нездорово приваблювати. Щоб дивлячись на людину, могла думати: «Як взагалі могла з ним зустрічатися?» Тоді послаблюється прив’язаність до нього. Має зникнути той рожевий романтичний ореол, що він такий добрий, милий пухнастий.

–  А в чому ж егоїзм, якщо людина хоче допомогти іншим, приділяє їм свій час, сили…

Егоїзм – це тоді, коли я турбуюся про інших, сподіваючись, що вони в результаті потурбуються про мене, чи будуть мене любити, або добре ставитися. Наприклад,  роблю так, як просить мене батько, щоб він потім мене не бив. Співзалежність – це завжди модель адаптації під іншого, щоб за це щось отримати. Егоїзм образно це коли, я хочу, щоб корова несла яйця, а курка давала молоко. Прагнути  від людини те, що вона не може мені дати. Хоча від самого початку вибрала людину, яка не здатна задовільнити моїх потреб.

Тоді поділися будь ласка своїм досвідом, як відрізнити турботу про себе від егоїзму?

Егоїзм – це коли я хочу, щоб інші жили і робили, так як я цього хочу. Не сама живу так, а  вимагаю цього від оточення.

Як будувати здорові границі і при цьому не завдавати шкоду іншим?

Головний принцип моралі – це не роби іншим того, що не хотіла, щоб робили тобі. Щоб не порушувати границі інших людей, треба спочатку розібрати зі своїми  межами. Де вони у мене? Що дозволяю і що не дозволяю робити по відношенню до себе. Що можна мені робити, а що не можна? Що подобається, а  що ні? Сама лише з часом зрозуміла, що у мене дуже погано з границями. Образно кажучи, зрозуміла, що в мій город пробрався козел і з’їв усю капусту. Я занадто пізно давала сигнал “стоп”. Раніше не помічала, що інша людина маленькими кроками порушувала мої границі. У мене висока толерантність до насилля і порушення границь, і мені довелося багато над цим працювати. Як не наносити шкоду іншим? Якщо чітко і  ясно бережу свої границі, то намагаються не порушувати границі інших. Якщо не люблю, коли у мої справи лізуть без мого дозволу, то і сама не буду лізти у чужі. Також враховую, що у людей можуть бути свої границі і намагаюся їх дотримуватися. Наприклад, є люди, які не люблять, коли їх торкають або обіймають без  дозволу. Щоб не завдавати шкоду, треба мати бажання почути іншого. Тобто іншими словами, вміти слухати іншого.

Перфекціонізм і бажання здаватися кращим в очах інших – це теж форма співзалежності чи дефект характера?

Це дефект характеру, який входить в одну з форм нездорової форми поведінки. Бажання бути кращим в очах інших може бути  в той же час  і про контроль, і про низьку самооцінку, і про поступки. Треба розбиратися, що керує людиною, які в неї мотиви. Бути кращим для чого… Щоб панувати чи щоб отримати їхню увагу, щоб вони любили, цінували, берегли… Риса перфекціонізму взагалі характерна співзалежним.  Це проявляється у контролі, коли, мовляв, я сама все зроблю: не довіряти іншим, не розділяти з ними роботу і не вміти працювати в команді. Людина з низькою самооцінкою хоче бути ідеальною, щоб оточуючі її любили.

У чому полягає різниця між Ал-Аноном і CoDA?

Принципова різниця, що Ал-Анон – це родичі алкоголіків. Тому у них вся спільнота є для того, щоб допомагати людям, які мають відносини із залежними людьми, як втім і Нар-Аланон. А CoDA дивиться на цю проблему ширше. Як на залежність між двома людьми у принципі, бо співзалежними між собою можуть бути будь-які дві особи. На це жодним чином не впливає вживання чи невживання якихось речовин. Це наслідок  поєднання психотравм, моделей поведінки, які закріплюють їх між собою, а не по інтересам, чи бажанню  бути разом.

Ольго, що для тебе було найважчим у процесі одужання і як себе почуваєш тепер після проходження кроків?

Напевно те, що  не хотіла розуміти якою є насправді, не бажала заглиблюватися всередину. Вважала себе білою і пухнастою, милою і доброю. Думала, що всі навколо мене ображають,  а в результаті виявилося, що маніпулювала сама, знала багато речей якими можна впливати на інших, користувалася нездоровими моделями поведінки і сама кривдила інших. Мені було важко визнати, що шкоду завдавали не лише мені, але і я сама це робила іншим.

Тепер після проходження кроків у мене змінився світогляд. Мені стало легше приймати те, що зі мною відбувається. Стала спокійно ставитися до поведінки інших людей, бо перший крок у CoDA говорить, що ми визнали, що ми є безсилими перед іншими людьми, їхніми словами та поведінкою. Зараз можу лише виставляти границі  або змінити свою модель поведінки. Проте  не спроможна зробити так, щоб інша людина перестала вести себе, так як вона цього хоче. Я не можу її змінити.  Також відчула, що все моє життя складається із взаємодії з іншими людьми. Я впливаю на них  різноманітними способами, а вони  якимось чином впливають на мене своїми думками і вчинками. І завдяки цій взаємодії ми всі розвиваємося. На третьому кроці усвідомила, що є улюбленою дитиною Бога, і Він веде мене туди, де мені буде краще.

Невипадково прийшла у програму. Все що відбувається не є просто збігом, і людей зустрічаю не просто так. Ріка мого життя несе мене туди, куди мені потрібно. Якщо раніше я постійно думала, що зі мною щось не так і не туди йду, і не так, як я хочу, і життя своє  уявляла абсолютно по-іншому, то тепер прийняла свою реальність та долю та з більшою повагою ставлюся до шляху інших людей. І якщо мої шляхи з їхніми якимось чином розходяться, то зараз  до цього ставлюся спокійно. Раніше, як співзалежна, хапалася за людей, і мені було важливо, щоб він чи вона залишалася зі мною назавжди. Тепер же розумію, що у кожного своя дорога, і якщо з кимось ми не цікаві одне одному, то можу лише її відпустити.

З програмою Анонімних Співзалежних (CoDA) можна ознайомитися на офіційному сайті: https://www.coda.org.ru/. Там теж можна отримати інформацію про групи та контакти членів Спільноти в Україні.

Олександр Бучковський

Джерело: Родина