28 січня 1077 року імператор Священної Римської імперії Генріх IV після кількаденної покути отримав у Каноссі прощення Папи Григорія VII.
У другій половині ХІ століття боротьба за владу між Святим Престолом та імператорами Священної Римської імперії була в розпалі. Апогею вона досягла 1076 року, коли Папа Григорій VII, розлючений політикою імператора Генріха IV, на великопісному соборі в Латерані відлучив монарха від Церкви. Особливим пунктом відлучення було звільнення підданих від присяги на вірність Генріхові – крок на користь німецьких князів, які всіма силами прагнули послабити владу імператора. Зовсім скоро відлучення дало результати – по всій Німеччині розпочалися постання. Повільно, але неухольно Генріх IV втрачав владу.Узимку 1076 року імператор у відчаї вирушив на особисту аудієнцію до Папи Григорія VII. На початку 1077 року він прибув до Каносського замку, де тоді перебував Понтифік. Три дні монарх простояв біля воріт, одягнутий у волосяницю й босоногий, благаючи про прощення. Зрештою Григорій змилосердився, пробачив імператорові та зняв відлучення. Звісно, він поставив умови – на майбутнє правитель мав залишатися вірним Понтифікові. Отримавши прощення та приступивши до Євхаристії, Генріх IV із папським благословенням покинув Каноссу.
Сьогодні вислів «ходіння в Каноссу» – синонім приниження й упокорення, а уся ця історія асоціюється з тріумфом папства над імператорською владою. Але чи все так однозначно? Побутує думка, що принизлива покута була лише хитрим маневром імператора. Намісник святого Петра просто не мав вибору, крім як пробачити щиро розкаяному грішникові. Найближчі соратники Папи благали його явити милосердя й докоряли за суворість. Генріх IV же, отримавши прощення, повернув собі владу над підлеглими. Через це німецькі князі, вороги імператора й потенційне опертя Папи, почувалися обманутими й більше не довіряли Понтифікові.
1084 року Генріх IV розпочав наступ на Рим і відносно легко здобув місто. Папа уник полону лише завдяки втручанню свого останнього союзника – короля сицилійських норманів Роберта Гіскара. Під захистом його воїнів Григорій VII помер у вигнанні у місті Салерно в травні 1085 року.
Павло Зінченко
Святий Антонію, рятуй! Напевно цими словами святого прикликає вже не одне покоління християн. Справді, важко не знайти людини, яка за свого життя, хоча б раз, просила св. Антонія Падуанського про допомогу у різноманітних труднощах. Сьогодні пригадуємо кілька справ, які завдяки заступництву св. Антонія завершилися успіхом.
Цей день в історії Католицької Церкви: упала остання твердиня хрестоносців на Святій Землі
Чотири принципи Фатіми
«Баварський Фра Анджеліко» та свято Христа, Верховного і Вічного Священника
Історія Церкви Цей день в історії Католицької Церкви: скоєно замах на Йоана Павла ІІ 13 травня 1981 року в результаті замаху поранено Папу Римського Йоана Павла ІІ (1978–2005).
