Слово Боже сповнюється сьогодні, тому що цей момент є слушним часом для того, щоб слухати голос Бога, щоб "не робити твердими" наші серця, щоб розпочати все знову після минулого, позначеного гріхом, щоб вдячно прийняти виповнення Божих обітниць. Слово Боже звучить завжди сьогодні.
Читання з Євангелія від Луки (1, 1-4; 4, 14-21)Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, і як нам передали їх ті, які із самого початку були очевидцями й служителями Слова, то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, щоб ти переконався в достовірності науки, про яку тебе повчили. Того часу Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. І Він навчав у їхніх синагогах, а всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших».
Сьогодні Літургія пропонує до нашої уваги не один фрагмент Євангелія, як зазвичай, а два: слова євангеліста, скеровані до Теофіла (символічне ім’я, що означає "приятель Бога") та оповідь про проповідування Ісуса в Назареті. Крізною темою обох фрагментів є одне й те саме послання: слово Боже є непохитним і виповнюється в особі Христа з Назарету. Ми одержали величезний дар Бога: Бог до нас промовляє, Бог дарує нам своє Слово. І від нашої здатності слухати, приймати Його залежить наше спасіння, залежить те, як ми проживаємо наше життя. Тому що слово є структуральним для людини: воно формує наше буття, визначає наші взаємозв’язки, впливає на вибір, який робимо. Тому що, коли ми не приймаємо слово Боже, наше серце наповнюється словами цього світу: позбавленими сенсу, але наскрізь пройнятими фальшю, що спонукають нас коритися логіці цього світу, яка не робить нас вільними.
Тож читаємо, як Ісус після Йордану, після пустелі, в "силі Духа" повертається до Галілеї. Повертається додому, як пророк-Месія, щоб розпочати своє навчання. Розповідає євангеліст Лука: "Увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати". Читає слова, якими пророк засвідчує своє покликання й місію та стверджує, що приніс благу вість, тому що він прийшов "проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий". Прочитавши ці слова, Ісус коментує: "Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших". Слова Ісуса скеровано до присутніх у синагозі, але також і до кожного з нас. Слово Боже сповнюється для нас сьогодні, тому що воно пояснює те, що ми переживаємо зараз, тому що воно є парадигмою до розуміння подій нашого життя, тому що допомагає розпізнавати добро й зло, тому що освітлює наш вибір. Слово Боже сповнюється сьогодні, тому що цей момент є слушним часом для того, щоб слухати голос Бога, щоб "не робити твердими" наші серця, щоб розпочати все знову після минулого, позначеного гріхом, щоб вдячно прийняти виповнення Божих обітниць. Слово Боже звучить завжди сьогодні.
Питання
Бог до мене промовляє, а чи я приймаю Його слово? як я переживаю читання Слова Божого під час Св. Меси?
Чи слова Господа становлять для мене Боже "сьогодні"?
Літургія на кожен день, 23 травня, понеділок
Літургія на кожен день, 22 травня, неділя
Літургія на кожен день, 21 травня, субота
Віруючий, який став оселею Бога. Коментар до Євангелія
Літургійний зошит
Літургія на кожен день, 20 травня, п'ятниця
Схожі новини
