5 січня – довільний спомин блаженної Марцеліни Даровської, черниці

Першу освіту дівчинка отримала від французьких гувернанток, а в 1839–1842 роках навчалася в одеському пансіонаті. Закінчивши його, допомагала батькові керувати домом і піклувалася про хворих.

Марцеліна прагнула чернечого життя, але, слухняна батьковій волі, 1849 року вийшла заміж за Кароля Даровського гербу Слєповрон. Народила сина і дочку, була зразковою дружиною й матір’ю. Однак 1853 року помер її чоловік, а згодом і син, що повернуло бажання стати черницею.

Подорож у Європу принесла знайомство з Юзефою Карською, із якою в Римі Марцеліна 1857 року заснувала Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Їхньою метою було навчати дітей і готувати молодих людей до свідомого подружнього життя, щоб вони могли створювати міцні родини й розуміли свою суспільну відповідальність. Після смерті Юзефи Карської сестра Марцеліна стала генеральною настоятелькою спільноти.

1862 року вона приїхала в Язловець (зараз Тернопільська область), де заснувала пансіонат для дівчат. Згодом такі школи постали і в інших місцях. Сестра Марцеліна розробила методику виховання, яка ґрунтується на індивідуальному підході й на чотирьох принципах: навчити дітей жити Богом, бути добрими громадянами, любити свої обов’язки й мислити.

Блаженна Марцеліна переживала містичні стани та створила польську аскетично-містичну термінологію. 1872 року відредагувала конституцію згромадження. Залишила багато листів, повних духовного досвіду.

Померла Марцеліна Даровська в Язлівці 1911 року. 1996 року її беатифікував Папа Йоан Павло ІІ.

Зображають блаженну в білому вбранні з блакитним плащем згромадження сестер-непорочниць, часто серед дітей.

До блаженної Марцеліни звертаються з проханнями про первістків і про здоров’я для дітей.