Народився святий Тома (1225–1274) в місцевості Рокказекка, неподалік від Аквіну (Італія). Батько, лицар Ландульф, походив із Ломбардії, мати – з Нормандії.
У 5 років хлопця віддали на навчання в бенедиктинський монастир у Монте-Кассіно, аби підготувати йому забезпечене майбутнє. Маючи неповні 20 років, Тома покинув монастир і вирушивна навчання в Неапольський університет. Там познайомився з жебручим орденом, засновником якого був святий Домінік, і вступив до нього. Родина була проти вибору Томи, однак навіть ув’язненя не вплинуло на його вибір.В 1245–1248 роках навчався в Паризькому університеті під керівництвом святого Альберта Великого, а далі попрямував за ним у Кельн, де йотримав пресвітерські свячення. Завдяки Альбертові Тома познайомився з трудами Арістотеля, авторитет і філософію якого часто використовував у своїх працях. Викладав теологію в університетах італійських міст і Парижа, а згодом, 1272 року, організував університет у Неаполі.
Святий Тома написав важливі для Церкви теологічні трактати: «Суму теології» та «Суму проти язичників». Залишив також багато коментарів до Святого Письма, «Сентенцій» Петра Ломбардського, текстів Арістотеля; писав теологічні трактати та складав євхаристійні гімни. Поєднав віру й науку, духовний і тілесний аспекти людини, теологію і філософію, яку називав служницею теології; першим зміг зібрати та сконцентрувати в одну цілісність філософські й теологічні знання. Обдарований Богом, Тома схилявся перед Ним у покорі, особливо глибоко переживав Євхаристію. Після одного з молитовних екстазів припинив писати теологічні праці, бо побачив, що все написане – пил перед Божими речами.
1274 року на запрошення Григорія Х Тома вирушив на ІІ Ліонський собор, однак помер дорогою. Канонізований 1323 року.
Зображають святого в домініканському габіті. Атрибути – книга, модель храму, чаша, гостія, голуб, сонце на грудях.
Покровитель теологів, студентів, католицьких університетів і шкіл.
Уклала Юлія Бойко
Зображення: Тома Аквінський, Андреа ді Бонаюто