Отець Юзеф Кухарчик OCD: «Генеральна капітула – очищення погляду»

Маючи 24 роки монашого життя, я маю можливість брати участь у Генеральній капітулі нашого Ордену. Я приїхав до Риму з думкою, аби закласти маленьку українську цеглинку у будівництво дому, який носить назву Кармель ХХІ століття. З іншої сторони, участь у цій події, неабияк збагачує мене особисто, а також очищає погляд на власне покликання. Я обрав три речі, якими б хотів поділитися.


Убогий, тобто багатий

Капітула дозволяє мені, вже з першого дня, живо досвідчити, що у моєму житті реалізовується обітниця Ісуса, яку, в свій час, почув св. Петро: «І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя» (Мт 19, 29).


Коли бачиш у капітулярній залі понад 90 братів із різних куточків світу, у тебе таке враження, наче ти багатий, дуже багатий. А коли, під час обіду, сідаєш за стіл разом з отцями із Мадагаскару, Франції, Індії, Нігерії та Японії – як приємно чути, що мова йде про щось наше, спільне. Звичайно, ми багато чим відрізняємося один від одного: походженням, культурою, мовою, кольором шкіри, соціальною вразливістю і т.д. Натомість, у нас є спільний знаменник: любов до Кармелю. На Капітулі чітко бачу, що Кармель – це не лише прекрасне слово, а й реальні обличчя братів, які є представниками різних континентів світу, і з ними творимо одну монашу родину.


Чистий, тобто проникливий

Одне зі слів, яке мене особливим чином торкнулося під час засідання капітули у великій залі, лунало з уст генерала о. Саверіо Канністри, який завершував свою каденцію. Підсумовуючи останні шість років життя нашого Ордену, він намагався залишити певні вказівки на наступні роки. «Закликаю усіх Вас – зазначив він – не стільки до зусилля волі, скільки до зусилля розуму і зміни мислення, що допоможе задати доброго напрямку нашому життю ... Але тут не йдеться про звичне виконання, натомість – про проникливість і відвагу».


Цими словами він намагався застерегти нас кармелітів від пастки волюнтаризму. На жаль, потрапляємо ми до неї часто: «Якби я сильно постарався – був би добрим монахом. А якби я дуже сильно постарався – моя молитва виглядала б інакше. Якби ж я сильно постарався ...». Так часто нам здається, що головною проблемою є слабка воля, яка не здатна реалізувати того, що ми задумали. Але ж не завжди так є. Біблія чітко навчає, що навернення це найперше – зміна мислення, а лише потім – зміна у вчинках. Добре, що мені про це пригадали.


Слухняний, тобто практичний

Маю щиро визнати, що на пленарну зустріч до Риму я їхав з острахом. Думав собі: зустрінемося, поговоримо, а потім повернемося до наших локальних провінцій і нічого не зміниться. Напевне, таке занепокоєння присутнє і цілком слушне у голові кожного учасника капітулу. У літаку я тримав у руках дерев’яний розарій і молився: «Маріє, навчи нас, як слово має стати тілом».


Уважно слухаючи всі виступи, розумію, що ніхто з нас тут присутніх не хоче замикатися у світі платонівських чи теологічних ідей. У кожному виступі, чи то пов’язаному з відчитуванням нашої харизми, чи то з економікою монастирів, чи з місійною діяльністю – виникає реальна турбота про те, аби від слів перейти до життя. Генерал, який завершував своє служіння говорив про «суттєві практики, щоб по-справжньому жити нашим покликанням». Один із братів повідомив, що в паризькому офісі ЮНЕСКО виникла пропозиція співпраці з нами, в якій говориться про присвячення 2023 року св. Терезі з Лізьє. Новий генерал о. Мігель Маркес шукає шляхів, аби найближчими роками оживити працю з кармелітською молоддю. Можу довго перераховувати всі конкретні ініціативи і пропозиції, які лунали під час формальних виступів і неформальних розмов. Сподіваюся, що після повернення до наших монастирів, у тій чи іншій країні, ми будемо практичними у нашому послусі Христу.


Капітула триває. Прошу про молитву за мене, за усіх нас, щоб Святий Дух й надалі очищав наш погляд. Muchas gracias!


Отець Юзеф Кухарчик OCD