Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » «Для Бога і неможливе є можливим». Коментар до Євангелія

«Для Бога і неможливе є можливим». Коментар до Євангелія

Сьогоднішня Євангелія пропонує нам оповідь про множення хлібів. Роздумуючи над цим фрагментом, ви можете глибше переживати таїнство Євхаристії під час Святої Меси.

Читання святого Євангелія від Йоана (6,1-15)

Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі свої­ми учнями. А була близько Пасха – юдейське свято. Тоді Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий на­товп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?» Він говорив це, випробовую­чи його, бо сам знав, що мав робити. Відповів йому Филип: «На двісті динаріїв буде їм не­достатньо хлі ба, щоб кожний хоч трохи одержав!» Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Си­мона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібі в та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсадіть людей!» А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали. Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Зберіть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало». Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шмат­ками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли. Тоді люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він – Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір при­йти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився зно­ву сам на гору.

Сьогоднішня Літургія пропонує оповідь про множення хлібів, так, як про це розповідає євангеліст Йоан. Усі євангелія згадують цей епізод, але Йоан робить це в більш символічному ключі. Вже на початку перікопи деякі деталі підштовхують слухача до певних паралелей: згадуються "другий бік моря", на який пішов Ісус, "чудесні знамення", які чинив, та "Пасха - юдейське свято".  Елементи, що нагадують про інший перехід – Вихід з Єгипту, про звільнення від неволі та прибуття до Обітованої землі – і про Боже об’явлення, про те, як Бог "утрутився" в історію людства.

Тож, Ісус, "побачивши, що великий натовп іде до Нього", звертає до одного з учнів дещо провокаційне питання: "Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?" Що не йдеться тут про звичайне запитання, стає зрозумілим одразу після уточнення Йоана: "Ісус говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що мав робити". Филип намагається, в дуже конкретний спосіб, вирішити це питання. Втім, сума – хоч і немала – не є достатньою, аби нагодувати стількох людей. Андрій, інший учень – згадавши про хлопця, що має " п’ять хлібів та дві риби" – теж доходить  подібного висновку: "але що це на таку кількість?" Жоден з них не бере до уваги можливостей Бога, не залишає Богу місця для "втручання" в людське життя – міряють все людською мірою. Все, що Ісус робить після такої відповіді учнів, скеровано на те, аби дати зрозуміти – для дітей Божих перспектива має бути іншою. Там, де можливості людини зазнають невдачі, для Бога не існує обмежень. Він входить в життя людини, опікується нею, провадить до спасіння навіть тоді, коли – з людської точки зору – це здається неможливим. Для Бога і неможливе є можливим. І саме в таїнствах ми можемо переживати це Божественне втручання в наше життя.

Опис чуда множення хлібів наполегливо наводить на думку про таїнство Євхаристії. Наказ Ісуса розсадити людей (в оригіналі вжито технічний термін) відсилає до учти. Уточнення євангеліста, що "було в тому місці багато трави", нагадує слова псалму, який прославляє Господа, пастиря свого народу. Зрештою, навіть самі жести Ісуса –  "узяв хліби", "промовив подяку", "роздав" – мимоволі викликають в нашій пам’яті образ таїнства... Одержаний дар є безмежно більшим, ніж той, на який, з людської точки зору, можна було сподіватися: "роздав ... скільки бажали". Людська вбогість зустрічається з Божою щедрістю. Якщо вимірюємо те, що робимо в житті, нашими можливостями, ми приречені на програш, але якщо відкриємося на Божу благодать і – як той хлопчина, що мав п’ять хлібів і дві риби – ввіримо Господу те трохи, що маємо, Він його поділить і роздасть, зробивши наше життя щедрим і сповненим сенсу.

Питання

Сьогоднішнє Євангеліє нагадує нам про таїнство Євхаристії. А як я переживаю цю мою зустріч з Богом? Як мене змінює зустріч із Воскреслим Господом?

Хлопчина з оповіді вирішив розділити все, що мав – п’ять хлібів і дві риби. А що можу запропонувати Ісусу я?

Ірина Кладій
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.