Анно Шорд Брандсма (1881–1942) народився в багатодітній сільській сім’ї неподалік від Болсварда (Голландія). Від батьків перейняв християнську віру й доволі рано відкрив покликання до богопосвяченого життя: навчаючись у францисканській школі, вирішив залишитися серед ченців.
Юнак був здібний до навчання, та через слабке здоров’я не міг дотримуватися суворого способу життя ордену. Утім, 1898 року таки вступив до босих кармелітів, які привабили його особливою пошаною до Богородиці, і взяв ім’я Титус. Після філософсько-теологічного навчання отримав свячення (1905), згодом вивчав філософію в Григоріанському університеті в Римі. 1909 року здобув ступінь доктора.Повернувшись до Нідерландів, викладав у кармелітських колегіумах в Оссі й Олдензалі, завдяки чому долучався до формації новіціату. Провадив журналістську діяльність: організував часопис, присвячений Діві Марії, був головним редактором місцевої газети й асистентом у католицькому часописі, який видавали для цілої країни. Організував публічну бібліотеку. 1923 року став одним із засновників університету в Неймегені, очолив катедру філософії та містики, отримав звання професора, а 1932 року став ректором. Цікавився містицизмом, вивчав і перекладав твори святої Терези Авільської. Подорожував із конференціями про кармелітську духовність, побував навіть у США (1935).
Від молодих літ Титус вирізнявся добрим гумором, триванням в істині, любов’ю до людей і простотою серця. Умів поєднувати активне життя з глибокою молитвою, у якій шукав єднання з Богом. Активно виступав проти поширення фашистської ідеології, не боявся говорити правду, за що 1942 року нацисти заарештували його й ув’язнили в концентраційному таборі. Титуса морально принижували та змушували тяжко працювати. Ослабленого, його вбили ін’єкцією з фенолом, а тіло спалили.
Беатифікований 1985 року.
Зображають блаженного в кармелітському габіті або в одязі в’язня. Використовують фотографії.
Покровитель журналістів.
Уклала Юлія Бойко
27 листопада – довільний спомин Пресвятої Діви Марії Чудотворного Медальйона Після тривалої перерви в об’явленнях Марія явилася в невеликій паризькій каплиці сестер шариток послушниці Катерині Лабуре (1806–1876), нині святій. Це об’явлення було унікальне й відіграло важливу роль у проголошенні догмату про Непорочне Зачаття Діви Марії (1854).
26 листопада Церква згадує святого Конрада Констанцького, єпископа
27 листопада Церква згадує Максима Р’єзького, єпископа і сповідника
Святі дня 25 листопада – довільний спомин Катерини Александрійської, покровительки учнів і вчителів Свята Катерина, одна з чотирнадцяти святих заступників, яких ушановують як найсильніших захисників у різних потребах чи небезпеках, – героїня численних мистецьких творів. Про її життя писали святий Руфін і Євсевій із Палестинської Кесарії, які жили невдовзі після святої, та було складено чимало легенд.Схожі новини
