3 грудня – обов’язковий спомин святого Франциска Ксаверія, покровителя місіонерів

Виховання отримав удома. У 19 років розпочав навчання в Парижі, де здобув звання магістра філософії й вивчав теологію. Знав баскську, іспанську, латинську, французьку й португальську мови, згодом частково вивчив японську й гінді.

Під час навчання товаришував зі святим Ігнатієм Лойолою, від якого брав запал і взірець для духовного розвитку та разом із яким заснував Товариство Ісуса. 1534 року склав чернечі обіти, а 1537 отримав свячення. Проповідував і провадив благодійну діяльність в Італії й Португалії.

1541 року Франциск, призначений папським легатом, виїхав на місію в Індію. Подорож до місійних теренів тривала 13 місяців; у дорозі він смертельно захворів, але був зцілений. Розпочав працю в Гоа, столиці португальської колонії. Проповіді приносили плоди – навернених було багато. Франциск хрестив, викладав катехизм, засновував школи. Огорнув сусідні терени, обходив Нову Гвінею, Японію й досяг кордонів Китаю. Його місійна діяльність заклала основи церковної інкультурації: він першим використовував місцеву мову й елементи культури, зважав на кліматичні й географічні умови, проповідував як серед простого люду, так і серед вельмож, для зміцнення християнства вважав необхідними покликання саме серед місцевого люду.

За активною діяльністю Франциска стояв глибокий зв’язок із Богом, досвід Його любові та прощення. Він залишив по собі листи, повні глибокої духовності й апостольського запалу.

Помер Франциск у Шанчуані (Китай), вичерпаний дорогою й несприятливим кліматом. Тіло було нетлінне кілька місяців. Канонізований 1622 року.

Зображають святого в єзуїтському вбранні або в комжі і стулі, з хрестом у руках. Атрибути – хрест, вогняне серце, патериця.

Покровитель місіонерів, Японії, Індії, єзуїтів, захисник від бурі.

Уклала Юлія Бойко