Сьогодні говоритимемо про Ту, Котра не побоялася віддати своє життя в повні для служіння Всевишньому.
Діва Марія, маючи за собою певний досвід і фундамент, покладений на Святому Письмі, і Традиції, повертається до свого рідного міста і живе тихим покірним життям. Настає момент, коли родичі починають говорити з Нею про одруження (в Євангелії, коли садукеї підходять до Ісуса з питаннями про жінку і сімох братів, які брали її за жінку по черзі (Лк. 20, 27-33)), розуміємо що до справи продовження потомства вона ставилася серйозно. Ще від Мойсея отримують наказ про продовження роду і поширення колін Ізраїля). Не йдеться лише про одруження і заспокоєння свого прагнення бути поруч із кимось, хто подбає про твою безпеку і подружню теплоту. Проте коліна Ізраїля мають продовжуватися, щоб Всемогутній Бог, Котрий вибрав Ізраїля своїм улюбленцем – своїх синів – діяв через євреїв, переконуючи світ у своїй силі і присутності весь час. Друге ж, і не менш важливе (Старий Заповіт передбачає прихід Великого Чоловіка, Котрий відновить царство і буде більший навіть від нашого батька Давида, а Мойсей сказав про Нього, що цей розмовлятиме з Богом віч-на-віч) тож маєш народжувати дітей. Можливо, що не твій син стане Месією, але твій онук, можливо, правнук, стане тим, котрого Бог передбачив ще задовго до твого народження.
Марія, під час розмови із родичами і друзями, стикається з тиском ближніх – мусиш виходити заміж, це нормально, всі так роблять, ба більше того, можливо, Бог через тебе і твоє потомство об’явить світові Сильного, котрому нададуть титул Еммануїл (Бог із нами).
Що ж переживає Вірна і Свята дівчина? Марія, спостерігаючи поставу священників храму (ті, котрі найбільше служать для Божої слави), вірних паломників, які приходили прославити Милосердя Одвічного і при тому маючи глибокий зв'язок зі своїм Творцем, вирішує віддатися Богові, і лише Йому. Не маючи досвіду догляду за одруженим (священники Старого Завіту одружувалися), не маючи звичайних справ із вихованням дітей – Вона, Котра розуміє всю силу Господа і що не потрібно Богові допомагати із спасінням світу, бо Всемогутній сам порадить – хоче ціле своє життя без решти і відволікання на суєту цього світу присвятити як дар і подяку Богові за Його доброту і милість. А велика Її покора і святість застерігали Діву від хтивості і гордості.
«Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця» - Пс 37, 4.
Маючи перед Богом чисті думки і наміри серця, прагнучи віддати Богові своє життя як подарунок (життя, яке належить лише Богові, і нікому більше), Марія отримує від Бога в дар зустріч із Йосифом Вифлиємським. Святе Письмо, описуючи Йосифа, надає йому титул «справедливий» (Мт 1, 19). Святе Писання – це книга, яка описує Бога, Його діяння і відносини з людством, Його характер і реакцію на конкретні людські вчинки, тож титул справедливий, напевно, не був вписаний у цю книгу просто так для «зв’язки слів». Тож для справедливої Бог передбачив справедливого – такого, хто зважає на Бога, кому Божий Закон любий і Його веління сповнюють серце радістю.
Отож з’являється на землі союз двох праведників, які більше хочуть служити Богові, ніж слухати людей, і не приймають людські традиції і переконання (маєш дитину, значить, тебе Всемогутній благословив). Союз «білого подружжя», яке уклали Йосиф і Марія, побічно захищає їх від натисків із боку рідні і сусідів.
Тому немає жодного сумніву, коли Архангел, привітавши Марію і давши Їй завдання від Ввсевишнього, викликає нерозуміння і заклопотання Марії, Яка разом із Йосифом живе «білим подружжям», склавши обітницю чистоти (не співжити у подружжі) на все життя.
Дякую Тобі, Пресвята Діво, дякую тобі, святий Йосифе з Вифлеєму, що вказуєте мені шлях зречення себе, особливо коли це стосується природних прагнень і людських бажань.
Брат Боніфацій
Діва Марія, маючи за собою певний досвід і фундамент, покладений на Святому Письмі, і Традиції, повертається до свого рідного міста і живе тихим покірним життям. Настає момент, коли родичі починають говорити з Нею про одруження (в Євангелії, коли садукеї підходять до Ісуса з питаннями про жінку і сімох братів, які брали її за жінку по черзі (Лк. 20, 27-33)), розуміємо що до справи продовження потомства вона ставилася серйозно. Ще від Мойсея отримують наказ про продовження роду і поширення колін Ізраїля). Не йдеться лише про одруження і заспокоєння свого прагнення бути поруч із кимось, хто подбає про твою безпеку і подружню теплоту. Проте коліна Ізраїля мають продовжуватися, щоб Всемогутній Бог, Котрий вибрав Ізраїля своїм улюбленцем – своїх синів – діяв через євреїв, переконуючи світ у своїй силі і присутності весь час. Друге ж, і не менш важливе (Старий Заповіт передбачає прихід Великого Чоловіка, Котрий відновить царство і буде більший навіть від нашого батька Давида, а Мойсей сказав про Нього, що цей розмовлятиме з Богом віч-на-віч) тож маєш народжувати дітей. Можливо, що не твій син стане Месією, але твій онук, можливо, правнук, стане тим, котрого Бог передбачив ще задовго до твого народження.
Марія, під час розмови із родичами і друзями, стикається з тиском ближніх – мусиш виходити заміж, це нормально, всі так роблять, ба більше того, можливо, Бог через тебе і твоє потомство об’явить світові Сильного, котрому нададуть титул Еммануїл (Бог із нами).
Що ж переживає Вірна і Свята дівчина? Марія, спостерігаючи поставу священників храму (ті, котрі найбільше служать для Божої слави), вірних паломників, які приходили прославити Милосердя Одвічного і при тому маючи глибокий зв'язок зі своїм Творцем, вирішує віддатися Богові, і лише Йому. Не маючи досвіду догляду за одруженим (священники Старого Завіту одружувалися), не маючи звичайних справ із вихованням дітей – Вона, Котра розуміє всю силу Господа і що не потрібно Богові допомагати із спасінням світу, бо Всемогутній сам порадить – хоче ціле своє життя без решти і відволікання на суєту цього світу присвятити як дар і подяку Богові за Його доброту і милість. А велика Її покора і святість застерігали Діву від хтивості і гордості.
«Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця» - Пс 37, 4.
Маючи перед Богом чисті думки і наміри серця, прагнучи віддати Богові своє життя як подарунок (життя, яке належить лише Богові, і нікому більше), Марія отримує від Бога в дар зустріч із Йосифом Вифлиємським. Святе Письмо, описуючи Йосифа, надає йому титул «справедливий» (Мт 1, 19). Святе Писання – це книга, яка описує Бога, Його діяння і відносини з людством, Його характер і реакцію на конкретні людські вчинки, тож титул справедливий, напевно, не був вписаний у цю книгу просто так для «зв’язки слів». Тож для справедливої Бог передбачив справедливого – такого, хто зважає на Бога, кому Божий Закон любий і Його веління сповнюють серце радістю.
Отож з’являється на землі союз двох праведників, які більше хочуть служити Богові, ніж слухати людей, і не приймають людські традиції і переконання (маєш дитину, значить, тебе Всемогутній благословив). Союз «білого подружжя», яке уклали Йосиф і Марія, побічно захищає їх від натисків із боку рідні і сусідів.
Тому немає жодного сумніву, коли Архангел, привітавши Марію і давши Їй завдання від Ввсевишнього, викликає нерозуміння і заклопотання Марії, Яка разом із Йосифом живе «білим подружжям», склавши обітницю чистоти (не співжити у подружжі) на все життя.
Дякую Тобі, Пресвята Діво, дякую тобі, святий Йосифе з Вифлеєму, що вказуєте мені шлях зречення себе, особливо коли це стосується природних прагнень і людських бажань.
Брат Боніфацій
50 навернень: Долорес Гарт - зірка Голлівуду, що вибрала монастир
50 навернень: Джон Прайдмор – шлях віри колишнього гангстераСхожі новини
