Продовжуємо нашу мандрівку Святою Землею. Ми вже побували у Назареті та Айн-Карімі. Сьогодні, за допомогою нашого гіда - отця-диякона др. Яцека Павловіча, відвідаємо Вифлеєм.
Настає час народження Спасителя. Йосиф та його дружина Марія, яка була вагітна, йдуть до Вифлеєма, щоб виконати вимоги перепису відповідно до імператорського указу.Я думаю, що настав час зламати певний стереотип про ніби-то негостинність мешканців Вифлеєма, про яку ми співаємо у різдвяних колядках. Триває перепис населення. Будинки та господи переповнені людьми, там тиснява, і, як завжди в таких випадках, можливі навіть сварки. Як Марія повинна народжувати в таких умовах? Не забуваймо, що Йосиф родом з Віфлеєма, там жила його родина, і тому було запропоновано найкраще можливе рішення – грот за містом. У ньому було тепло, і, перш за все, він давав відчуття інтимності, був далеко від допитливих очей. Там з допомогою жінок (бо святий Йосиф не був при народженні Господа Ісуса, як чоловік він не міг бути присутнім) Марія народила свого первістка – Еммануїла. Неподалік вівчарі в полі вночі наглядали за своїми вівцями.
Паломниці Егерії, яка відвідала Віфлеєм у 384 р., було показано храм, віддалений від міста (приблизно за 4 км), який вона назвала у своєму «Щоденнику з подорожі» церквою у пастирів. Святий Єронім у своїх листах та інших творах згадує грот біля Віфлеєма, в якому пастухи повинні були бачити ангела. Історики кажуть, що первісна єрусалимська церква звикла збиратися у цій святині, щоб відсвяткувати Різдво. Звідси на Святвечір розпочиналася урочиста процесія до Гроту Різдва Христового.
Перші археологічні розкопки проведені в цьому місці в 1859 р. К. Гуармані. Отець Віргіліо Корбо OFM продовжив цю роботу в 1951-1952 рр. Тоді був розкопаний монастир із численними пресами, зерновими цистернами та гротами, вирізаними у скелі. Поселення тут датується часами правління Ірода Великого. Керамічні знахідки допомогли визначити період найбільшого розквіту монастирського життя у IV та VII ст. На території санктуарія є невеликий францисканський монастир, каплиця Excelsis Deo (за задумом Антоніо Барлуцці в 1953 р.). Два гроти були перетворені на каплиці, в яких паломники звершують Святі Меси і весь рік співають колядки усіма мовами світу.
О. дк. др. Яцек Ян Павловіч