Маргарита Алакок народилась 22 липня 1647 року у французькій місцевості Лотекурі як п'ята дитина в родині нотаріуса і королівського судді. Маючи заледве 4 роки дівчинка склала обіт чистоти аж до смерті.
Батько Маргарити помер рано, залишивши дружину з сімома дітьми. У віці 7 років Маргарита поступила на навчання до колегіуму кларисок урбаністок в Шароль. Важка хвороба змусила дівчину повернутись до дому. Хвороба тривала 4 роки, завдяки цьому дівчина дозріла духовно.Маргарита відчувала сильний голод Бога, прагнула присвятити себе Йому. У віці 24 років вона вступила до ордену візитанток у Паре-Ле-Моніаль. Монаший габіт Маргарита вдягнула 25 серпня 1671 року. У 1685-1687 роках була наставницею новичок. Маргарита померла 17 жовтня 1690.
"Велику благодать уділив мені Божественний Наречений..."
Найважливішим моментом набожного життя св. Маргарити Марії було об'явлення їй Спасителем молебню до Пресвятого Серця Господа Ісуса. Сама вона писала: "Велику благодать уділив мені Божественний Наречений, якої я зовсім не є гідна, Він дозволив мені спочивати при Своєму Серці, разом із улюбленим учнем, та подарував мені це Серце разом із Своїм хрестом, і своєю любов'ю". Це було 27 грудня 1673 року.
Тоді вона прийшла адорувати Господа Ісуса присутнього у Пресвятих Дарах. Божественний Спаситель відкрив свої груди і сказав: "Моє Божественне Серце палає такою сильною любов'ю до людей, що не може довше тримати цих палаючих пломенів, закритих у моєму лоні. Воно прагне їх розлити через твоє посередництво і прагне збагатити людей своїми скарбами". Після цих слів Господь Ісус взяв серце своєї слугині і символічно помістив його у своєму Серці. Потім вийняв зі свого Серця і віддав Маргариті вже палаюче серце.
Під час другого об'явлення Маргарита побачила Божественне Серце, сяюче як сонце, на троні. Господь їй об'явив, що з цією метою хоче ввести новий молебень, аби врятувати багато душ від вічної загибелі, а для справедливих бути дорогою для більшого освячення.
Одного дня, коли монахиня молилась перед Пресвятими Дарами, Ісус об'явився їй втретє. Він був "сяючий славою, із стигматами п'ятьох ран, що блищали як сонце (...). З Його святої постаті линули промені, а з грудей - ніби промені палаючого вогнища. Ісус вказав на Своє любляче і найбільш достойне прославлення Серце, що було джерелом цих променів". Христос сказав до Своєї вибраної: "Ось Серце, що так сильно полюбило людей, а взамін воно отримує погорду і забуття. Принаймні ти намагайся мені відшкодувати за їх невдячність, наскільки це у твоїх силах". Потім Спаситель попросив Маргариту часто приймати Святе Причастя у перші п'ятниці місяця, а кожної ночі з першого четверга на першу п'ятницю місяця, приймати участь у його агонії в Гетсиманії між 23 і 24 годиною.
Останнє об'явлення було в тій самій каплиці в октаву Божого Тіла, 16 червня 1675 року. Коли свята стояла перед дарохранительницею на колінах, їй об'явився Ісус і просив про присвячення першої п'ятниці місяця вшануванню Своєму Серцю і винагородженню за зневаги, дав обітницю великих благодатей, що пов'язані з вшануванням Серця і розповсюдженням культу, попросив звернутись до сповідника сестер візитанток з метою розповсюдження культу Пресвятого Серця і молебню.
Беатифікація Маргарити Алакок Папою Пієм ІХ відбулась 18 вересня 1864 року, а Папа Бенедикт XV 13 жовтня 1920 року її канонізував. У костелі візитанток у Паре-Ле-Моніаль є каплиця св. Маргарити Марії Алакок. Там, у вівтарі, у скляній труні спочиває її тіло, очікуючи дня воскресіння.
В іконографії святу зображують як монахиню, у чорному габіті візитанток, з розарієм на поясі, у руках вона тримає зображення на папері Серця Ісуса з хрестом і у променях, оточене терновим вінцем.
Джерело: pch24.pl
Легенда говорить, що Ігнатій був тією щасливою дитиною, яку колись Христос поставив перед своїми учнями і сказав: «Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Хто, отже, стане малим, як ця дитина; той буде найбільший у Небеснім Царстві. Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає» (Мт 18, 1-5).