Народився Станіслав Костка (1550–1568) у невеличкому польському селі, у шляхетній родині; був другим із шести дітей. До 14 років жив у родинному домі, де отримав початкову освіту, а насамперед – суворе релігійне виховання. На подальше навчання виїхав до Відня, у школу отців єзуїтів.
Спершу навчання давалося йому складно, але завдяки наполегливості за три роки Станіслав зміг стати одним із найкращих учнів, вільно говорив німецькою і латиною, вдосконалювався у грецькій. Цей час став благодатним для духовного поступу: юнак часто молився вночі, бичувався, зносив насмішки від оточення.1565 року, коли Станіслав тяжко захворів і господар дому не дозволив прийти священикові, Причастя хлопцеві вділила свята Варвара. Також йому явилася Пресвята Діва з маленьким Ісусом на руках, дала потримати Дитятко і сказала вступити до єзуїтів. Після цієї події Станіслав одужав і шукав можливості сповнити бажання Марії. Через гостру неприхильну реакцію родини його не прийняли віденські єзуїти, тож юнак утік із дому й пішов пішки через Аугсбург у Ділінген, де зустрів святого Петра Канізі, а той, давши листа з рекомендацією, скерував його в Рим. Там 1567 року генерал єзуїтів святий Франциско Борджа прийняв юнака в новіціат.
Протягом 10 місяців в новий послушник дивував усіх простотою поведінки, сумлінністю праці й ревністю молитви. У липні 1568 року тяжко захворів, а 15 серпня відійшов до Бога. За кілька днів до смерті пророкував, що невдовзі почує, як ангели в небесах святкують Успіння Пресвятої Діви. Культ святого почався одразу, але беатифікували його 1606 року, а канонізували – 1627.
Святий Станіслав Костка, перший блаженний Товариства Ісуса, – покровитель молоді, міністрантів, студентів, Львова.
Зображають його в єзуїтському вбранні, поруч із Богородицею, чи з ангелом, який уділяє йому Причастя, чи з маленьким Ісусом на руках. Атрибути – розіп’яття, лілія, палиця прочанина, розарій.
2018 року в Польщі відзначали рік святого Станіслава з нагоди 450-ї річниці його смерті.