У п’ятницю, 11 жовтня, до Києва на запрошення Місіонерів Облатів Марії Непорочної прибула фігура Фатімської Богородиці. Нам вдалося зустрітися з ними та порозмовляти про їхній досвід супроводу фігури Богородиці під час численних перегринацій.
Четверо молодих людей: 2 семінариста та 2 сестри–монахині належать до Міжнародного Альянсу Святого Сімейства. Ця організація була заснована у 1985 році, як відповідь на Акт присвячення світу та Росії Непорочному Серцю Марії, яке здійснив папа Йоан Павло ІІ. Сам понтифік висловив необхідність поширення такого руху у світі.Альянс об’єднує священників, богопосвячених осіб та мирян, які прагнуть поширювати та жити посланнями Фатіми, а також, на щодень винагороджувати Бога за гріхи (в тому, числі приймаючи Святе Причастя у намірах відшкодування). До завдань місіонерів, також належить, присвячення родин Пресвятому Серцю Ісуса та Непорочному Серцю Марії, проводити нічні чування з першої п'ятниці на першу суботу місяця у намірах винагородження, поширювати послання про святість життя в сім'ї. Крім того, розповсюджується тематичний медіа-контент, видаються молитовники. Для місіонерів регулярно відбуваються семінари та реколекції, за участі духовних провідників Альянсу.
Ми попросили самих місіонерів дати свідчення про їх «зустріч» з Марією та досвід супроводу фігури у паломництві.
Брат Марцеліно з Австралії: «Я вже понад рік супроводжую фігуру, відвідав 12 країн, в Альянсі 11 років. Мене найбільше вразила посткомуністична Угорщина. Ми, люди з Заходу, побачили, як насправді актуальне послання з Фатіми. Ми бачили, як місцеві люди йшли до фігури Марії, як були спраглі... Особливо вражаючим було те, як батькам забороняли передавати віру дітям, хоча багато хто на це не зважав, віра була відокремлена від життя. У школі діти зустрічалися зовсім з іншою реальністю.
Одного разу, ми також відвідали колонію для неповнолітніх в Англії. Тоді 17 хлопців, за власним бажанням, прийшли до каплиці та присвятили себе Марії. Я ніколи не бачив, щоб хлопці так уважно і віддано слухали послання Марії. Ми розповідали в’язням, як Франциск і Жасінта були у в’язниці, молилися Розарій, як в’язні їх шанували. Після цього ми разом з ними молились, дали їм чудотворні медальйони.
Коли Папа Франциск благословляв фігури для паломництва, він сказав йти до парафій, шкіл та лікарень, в’язниць та скрізь, де це можливо. Це все справило на мене дуже велике враження, яке я досі зберігаю у своєму серці».
Брат Іларій з Ірландії: «За звичайних умов, я перебуваю у контемпляційному монастирі, але на даний момент я супроводжую фігуру Марії Фатімської. У монастирі ми молимося Розарій, роздумуючи над таємницями життя Ісуса Христа і бачимо, що це життя схоже до нашого людського. Заохочуємо людей молитися Розарії. Також нас просять про молитву у певних справах. За заступництвом Марії, Бог уділяє багато благодатей. Хтось просив про кращу роботу, і отримав її. Цей досвід малих чудес, як відповідь на молитву мене дуже вражає».
Сестра Джузетта з Австралії: «Мої батьки навчили мене молитися «Радуйся, Маріє» ще до того, як я вивчила абетку. Ця набожність до Пресвятої Діви Марії була в нашій крові. Богородиця нас вела і навчала. Я змалечку пам’ятаю молитву Розарію перед фігурою Марії. Моя мама під час кожної вагітності, присвячувала кожну свою дитину Богородиці. Для мене це великий привілей — бути місіонером Непорочної, супроводжувати Її фігуру.
Я бачила багато ситуацій, коли Вона торкається сердець багатьох людей. Ми працюємо також з дітьми, відвідуємо їх у школах, розповідаємо про Марію, роздаємо іконки. Заохочуємо їх ці іконки приносити додому, класти на домашній вівтар, і молитися разом з батьками. І діти це роблять».
У розмові з сестрою Джузеттою, просила пригадати якусь історію з перегринації, які їй запам’яталися найбільше.
«Пригадую одного хлопця з колонії для неповнолітніх у Англії, який мав вийти на волю, однак керівництво залишило його ще на тиждень. Він ніяк не міг збагнути, чому? Саме у цей час до колонії привезли фігуру Марії. Для нього це був початок нового життя. Він прийняв скапулярій та довірився Богородиці. Де б ми не були, Вона постійно діє. Бачимо ми це, чи ні. Це не лише зовнішні знаки, а й багато внутрішніх навернень».
Також сестра розповіла про історію з будівництвом храму у Бангладеші.
«Священник, який із нами товаришував , хотів побудувати костел у столиці, однак не міг отримати дозвіл, бо це мусульманська країна. Однак, коли він молився перед фігурою Діви Марії, довірив Їй цю справу, то за тиждень він отримав дозвіл. Після «відвідин» Марії, ця справа вирішилась».
Після цих слів я запитала:
Зараз ми маємо непросту ситуацію з храмом св. Миколая у Києві, сакральної споруди, яку влада не віддає вірянам. Можливо, після відвідин фігури Марії, ситуація цього храму зміниться?
«Треба довірити Їй цю справу. Я пам’ятаю приклад з Росії. У Санкт-Петербурзі забороняли поставити фігуру Богородиці у публічному місці. Невдовзі, після привезення фігури, дивовижним чином дозвіл вдалося отримати», - підкреслила сестра.
Тож, сподіваємося, що цей візит Богородиці принесе багато духовних плодів, а також відкриє двері храму св. Миколая для Христа та віруючих.
Місіонери з фігурою відвідають лише три римсько-католицькі парафії: у Чернігові, Обухові та Києві.
Аліна Петраускайте, КМЦ
Зображення: Reddit, ACPI.