З Марією за руку: відкрити простоту Розарію

Мої стосунки з молитвою Розарію не завжди були легкими, можна сказати, що Розарій все ще продовжує відкриватися мені з нових боків. Ніколи не вважала цю молитву легкою! І досить довгий час уникала її. Бо лякалася довгого і монотонного промовляння тих самих слів, та водночас над таємницею треба роздумувати якимось чином! Завжди думала, що це під силу тільки дуже молитовним і глибоко духовним особам, за яку себе не вважаю.

Та за якийсь час Марія відкрила мені простоту Розарію: єдине, що від мене потрібно — це взяти його до рук і дозволити Пресвятій Діві самій провадити цю молитву, бути головною. Адже, зрештою, хто може показати Ісуса, таємниці Його життя краще, ніж Його Мати?

Саме це зрозуміння наново відкрило для мене Розарій. Вважаю, що саме він є невід’ємною молитвою кожного дня. Коли беру розарій — це, наче беру за руку саму Марію! І найголовнішим є те, що Вона може супроводжувати мене будь–де: в трамваї чи метро, дорогою до університету чи під час праці вдома, допомагаючи думками зосередитися на небесному. Молитва Розарію є такою ниточкою, котра з’єднує різні справи протягом дня, не дозволяючи загубитися в щоденності. Найчастіше жертвую його за тих, хто просить про молитву, в різних інтенціях, а водночас сама отримую від Марії підтримку, особливо в чесноті чистоти. До того ж, звідки ще черпати чистоту, як не з самої Пречистої Діви.

Тому бажаю всім, у місяць жовтень, особливо присвячений Розарію, дозволити нашій Мамі наново відкрити цю молитву і провадити на цьому молитовному шляху.

Зображення: Aleteia