15 жовтня – обов’язковий спомин святої Терези від Ісуса, покровительки хворих і висміюваних за віру

Кмітлива дівчина в шість років уже вміла читати, особливо полюбляла життя святих і лицарські оповідання. Прагнула мучеництва, із молодшим братом гралася в пустельників. Коли померла її мати, дівчинка обрала для себе мамою Діву Марію.

Після навчання в августинок 1535 року Тереза вступила до Кармелю. Проте її бентежило безтурботне, розкішне, часом аморальне життя тодішніх монастирів. Майбутня свята прагнула аскези й навіть захворіла через ревність в умертвленні плоті. 1554 року, завдяки образу батоження Ісуса та «Сповіді» святого Августина, вона пережила навернення, а невдовзі отримала дар містичних об’явлень, екстазів і левітації. В одному з екстазів ангел пробив їй серце вогненною стрілою, і Тереза склала обітницю завжди чинити те, що найдосконаліше. За десятиліття до смерті пережила духовні заручини з Ісусом.

1562 року вона почала реформу жіночих монастирів, а 1567, з допомогою святого Йоана від Хреста, – чоловічих. Зазнавала недовіри й опору з боку кармелітів і перебувала під суворим наглядом інквізиції. Реформувала конституцію Кармелю в бік більшої аскези. За те, що взимку не носили теплого взуття, реформовані спільноти отримали назву «босих».

На прохання сестер Тереза писала повчання – «Шлях досконалості», «Внутрішній замок», «Книга основ». Залишила по собі також автобіографію, коментар до Пісні над піснями й поезію, яка становить фундамент іспанської літератури. Померла з 4 на 15 жовтня – саме тієї ночі Папа Григорій XIII запровадив календарну реформу. Канонізована 1622 року, а 1970 проголошена Вчителем Церкви.

Зображають святу в кармелітському габіті, зі Святим Духом у вигляді голуба або з ангелом, який пробиває їй серце. Атрибути – зошит із пером, розп’яття.

Покровителька босих кармеліток, хворих, ченців і черниць, висміюваних за віру, духовного життя, Іспанії.