Відомості про святого Януарія маємо лише з переказів і літургійних текстів.
302 року Януарія висвятили на єпископа Беневенто (Італія). У ті часи християн переслідував імператор Діоклетіан. Єпископа і двох його дияконів, святих Феста й Дезідерія, заарештували, коли вони прийшли підтримати у в’язниці іншого диякона – Созія.Язичники намагалися змусити ув’язнених принести жертву ідолам, а коли це не вдалося, місцевий намісник наказав видати їх на роздертя ведмедям. На захист свого пастиря вступились троє римських громадян: святий Прокл, диякон, і святі Євтихій і Акуцу, миряни. Усіх було страчено того самого дня – 19 вересня 305 року – проте в різних місцях. Януарій, як і його підвладні, був стятий мечем, що свідчить про пом’якшення вироку.
За переказами, одній християнській жінці вдалося зібрати в скляне начиння кров святого Януарія й шанобливо заховати його голову. Кров святого Януарія зберігається в кафедральному соборі, названому на його честь, у Неаполі. Протягом віків вірні мають нагоду спостерігати чудо: у день спомину святого (інколи також 16 грудня й 1 травня) загусла кров на короткий час стає рідкою.
Святого Януарія вшановують у Католицькій і Православній Церкві.
Зображають святого в єпископському вбранні або в туніці й багряному плащі, з пасторалом і митрою. Атрибути – голова поруч, ангели, які тримають ампули з кров’ю, пальмова гілка, леви біля ніг, меч.
Покровитель Неаполя, донорів крові, людей із серцево-судинними захворюваннями.
1 комментарій