Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Чого навчають чудеса?: День святого Яцека
09:35 Четвер 0 578
17-08-2017, 09:35

Чого навчають чудеса?: День святого Яцека

17 серпня у літургійних календарях відзначено спомином святого Гіацинта (Яцека Одровонжа), священика-домініканця, апостола слов’ян. Він належить до тих святих Церкви та Домініканського Ордену, велич яких можна вимірювати зовнішніми проявами. Святий Яцек мав надзвичайну силу робити чудеса. Описи їх, що містяться у середньовічних хроніках, сповнені неймовірної краси і глибини.
У них немає й тіні магічності; все описано в категоріях любові, довіри, закорінення в Бозі. Тож, коли читаємо про них, віра майже спонтанно підказує нам, що кожен може отримати такий дар. Бо чим ближчою наша любов до Бога буде до ідеалу, який втілила Пресвята Діва, тим краще знатимемо, про що Бога просити, і тим легше буде нам зрозуміти, як у таємничий спосіб Бог вислуховує наші молитви.
Підняття посівів, воскресіння потопельників і вбитого матір’ю немовляти, народження дитини неплідною жінкою – здатність Божою силою зробити ці чудеса св. Яцек дістав по вірі своїй і через безмірну відданість Пресвятій Діві. Легенда про одне з найвідоміших чудес св. Яцека розповідає, що якось у свято Внебовзяття Богородиці Яцек гаряче молився перед Її іконою у краківському храмі Братів Проповідників. Раптом відчув він духовне піднесення і побачив незвичайне світло, що сходила з неба на вівтар. Серед цього світла з’явилася йому Богородиця і сказала: «Сину, Яцеку, радій, бо твої молитви приємні й дорогі Моєму Синові, Спасителеві всіх, і хоч би що попросив ти в Моє ім’я, через Мене від Нього отримаєш». Сказавши це, вознеслася на небо у сяйві, серед ангельських співів. Після цього видіння Яцек сповнився такою довірою, що швидко й легко отримував від Бога те, що неможливе для людської природи, але можливе для Божої могутності. Відтоді Божою силою робив чудеса, які з часів Апостолів лише деякі могли чинити.
Чудеса св. Яцека не тільки вражають своїми зовнішніми проявами, а ще й багато чого навчають, адже кожне з них має глибокий внутрішній символічний зміст. Насамперед, кожне з них учить нас беззастережної довіри до Господа.
Чимало старовинних переказів про чудеса св. Яцека розтлумачив у книжці «Легенди домініканські» о. Яцек Салій ОР. Одне з них, до речі, сталося в Києві.
Прийшовши до Києва, Яцек п’ять років невтомно проголошував Боже слово і будував монастир; багато людей навернув до Христа і створив спільноту братів. Та одного дня він вирішив, що час повертатися до Польщі. Коли ж він приступив до вівтаря, щоб відправити Святі Тайни, у місті несподівано почулися крики, почалася паніка, спричинена навалою монголо-татар. Брати з монастиря, почувши ті зойки, прибігли, налякані, до храму: «Це вже за нами, благословенний отче, швидше тікаймо, може, ще пощастить нам урятуватися!»
Почувши це, Яцек взяв Пресвяті Дари й, не знявши шат, став тікати разом з братами. Він уже був на середині костелу, коли статуя Діви, що важила понад 100 кілограмів, голосно покликала його: «Сине Яцеку, чому тікаєш сам, а Мене разом з Моїм Сином залишаєш, щоб татари розбили цю статую й знищили її? Візьми Мене з собою!» Святий Яцек, здивований, відповів: «Преславна Діво, дуже важка твоя статуя, як же я її понесу?» На це Діва йому відповіла: «Візьми статую, Мій Син зробить її легкою».
І Яцек, тримаючи в одній руці Тіло Христове, а в другій статую, яка здавалася легшою за очерет, безпечно вийшов разом з братами через натовп невірних, які саме спустошували монастир. На Дніпрі св. Яцек розстелив братам плащ і, не змочивши ніг, перевів їх на другий берег ріки. Таким чином себе і своїх братів він урятував від небезпеки. Як живе свідчення цього чуда він залишив на поверхні слід, який бачили багато свідків і під присягою це підтвердили. Статую ж Яцек приніс аж у Краків, де вона повернулася до властивої каменю ваги й до сьогодні шанована людьми.
Опис чудесного ходіння св. Яцека по воді має багате символічне значення. Ключем для розкриття цієї символіки є, звичайно, євангельська подія ходіння Ісуса по воді. Що ж означає ця чудесна подія? У біблійній символіці води, що можуть знищити людину, зазвичай означають зло, яке загрожує нам. Прототипом цієї символіки є потоп. Безпечний перехід такими водами – згадаймо перехід ізраїльтян через Червоне море або пізніше, за часів Ісуса Навина, через річку Йордан – є знаком, що Бог сильніший, ніж усе зло, яке нам загрожує. Тому-то у символічних описах вічного життя написано, що там «моря вже не буде» (Одкр 21,1). Буде там багато води, але тільки такої, що дає життя й прохолоду.
Ходіння Господа Ісуса по воді означає, що величезне зло, яке в цьому світі оточило й атакувало Божого Сина, було цілковито безсильне перед Його Божою міццю. Сцена ходіння по воді є чудовим поясненням таємниці Хреста: зло всією своєю силою вдарило Божого Сина, щоб Його знищити, а Він через свою Смерть увійшов до слави Воскресіння й став Спасителем усіх людей. Пройшов зловісними водами, і вони не зашкодили Йому. Важлива в цьому епізоді й постать Апостола Петра: ті, хто поруч із Христом і мають велику віру, також можуть безпечно пройти крізь страшне зло.
У Києві, тікаючи від загарбників, святий Яцек проходить глибокими водами. У цьому епізоді чудо безпечного переходу через середину ворожих сил поділено на дві сцени: перш ніж святий Яцек чудесно переправився через Дніпро, він «вийшов безпечно разом з братами через натовп невірних, які саме руйнували монастир і всіх навкруги вбивали». В описі підкреслено, що сталося це силою Євхаристії й побожності до Пресвятої Діви.
Те, що св. Яцек забрав з собою статую Матері Божої, теж має особливе значення. Статуя важка, тож здається, що, коли довкола панує небезпека, насамперед треба рятувати Тіло Господнє, віру в Христа. Це – сутність християнства. Проте християнство без Матері Божої було б неповним. Вона є нашим захистом у хвилини небезпеки. Тягаря ж марійної побожності не треба лякатися, бо сам Христос зробить так, що статуя Його Матері стане «легша за очерет».
Андрій Бєлят ОР
«Парафіяльна Газета», № 16, 12 серпня 2007 року

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий