(зел) П’ятниця ХІІІ звичайного тижня
Що означає «прагнути жертви»? Це значить бути готовим віддати на смерть того, хто хоч якось, але ще живе. Тож треба бути дуже обережним, аби “завдяки” непрощенню за нашими високими духовними поривами “я складаю щедрі духовні жертви Богу” серед цих духовних жертв не опинився чоловік-алкоголік, сварлива дружина, неслухняні діти, несправедливі володарі нашої країни тощо. Милосердя хочу – значить хочу давати життя мертвим, тобто воскресіння. Адже це зробив Бог у Христі, чи не так?
Або (біл) довільний спомин св. Антонія Марії ДЗАККАРІЇ, пресвітера
Святий Антоній Марія Дзаккарія народився у Кремоні в 1502 році. Вивчав у Падуї медицину, але, покинувши навчання, став дієцезіяльним пресвітером. У 1530 році заснував конгрегацію Уставних Кліриків св. Павла. Він бажав, щоб його орден був наповнений духом апостола народів св. Павла, і дав його братам за покровителя. Від храму св. Варнави у Мілані, де оселився новий орден, їх названо варнавитами. Святий Антоній, виснажений ревною апостольською працею, помер у Кремоні 5 липня 1539 року.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 122)
Або (біл) Перша П’ятниця місяця
Меса вотивна про Пресвяте Серце Ісуса
АНТИФОН НА ВХІДЩо означає «прагнути жертви»? Це значить бути готовим віддати на смерть того, хто хоч якось, але ще живе. Тож треба бути дуже обережним, аби “завдяки” непрощенню за нашими високими духовними поривами “я складаю щедрі духовні жертви Богу” серед цих духовних жертв не опинився чоловік-алкоголік, сварлива дружина, неслухняні діти, несправедливі володарі нашої країни тощо. Милосердя хочу – значить хочу давати життя мертвим, тобто воскресіння. Адже це зробив Бог у Христі, чи не так?
Або (біл) довільний спомин св. Антонія Марії ДЗАККАРІЇ, пресвітера
Святий Антоній Марія Дзаккарія народився у Кремоні в 1502 році. Вивчав у Падуї медицину, але, покинувши навчання, став дієцезіяльним пресвітером. У 1530 році заснував конгрегацію Уставних Кліриків св. Павла. Він бажав, щоб його орден був наповнений духом апостола народів св. Павла, і дав його братам за покровителя. Від храму св. Варнави у Мілані, де оселився новий орден, їх названо варнавитами. Святий Антоній, виснажений ревною апостольською працею, помер у Кремоні 5 липня 1539 року.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 122)
Або (біл) Перша П’ятниця місяця
Меса вотивна про Пресвяте Серце Ісуса
Усі народи, заплещіте в долоні; * радісним голосом ликуйте для Господа! (Пс 47 (46), 2)
КОЛЕКТА
Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоб нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоб ми перебували у сяйві Твоєї і стини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Господи, наш Боже, дай нам в духові апостола Павла йти за неперевершеним пізнанням Ісуса Христа, † здобувши яке, святий Антоній Марі я * невтомно проголошував у Твоїй Церкві слово спасіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 23, 1-4. 19; 24; 1-8. 62-67
Читання з Книги Буття
Було ж віку Сари сто двадцять сім років. І вмерла Сара в Кіріят- Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній. Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи: «Чужинець я і захожий у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати мою мертву». Після придбання посілості Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю. Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому. Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: «Поклади лишень руку під моє стегно. Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю, а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові». Слуга ж мовив до нього: «А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?» Тоді Авраам відповів йому: «Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина! Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявся мені словами: “Потомству твоєму дам Я цю землю”, – Він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові. А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, якою мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!» Пройшло багато часу. Ісаак вертався від місця, де була криниця Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев. Надвечір вийшов Ісаак пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить – ось ідуть верблюди. Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда, та й каже до слуги: «Хто цей чоловік, який йде полем нам назустріч?» Слуга ж відрік: «Це мій пан». Тоді вона взяла намітку та й накрилась. І розповів слуга Ісаакові все, що вчинив. Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерті матері своєї. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 106, 1-2. 3-4аб. 4в-5
Прославте Бога, бо Господь наш добрий.
Прославляйте Господа, бо Він добрий, *
бо Його милість навіки.
Хто розкаже про величні діла Господні, *
хто розголосить про Нього всю хвалу?
Блаженні ті, які дотримуються права *
і праведно повсякчас поступають!
Згадай нас, Господи, *
коли свій народ милувати будеш.
Відвідай нас своїм спасінням, *
щоб я бачив добробут Твоїх обранців,
радів щастям Твого народу, *
хвалився спадщиною Твоєю.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 11, 28
Алілуя, алілуя, алілуя.
Прийдіть до Мене, всі втомлені та обтяжені, –
і Я вас облегшу!
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 9, 9-13
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, відходячи з Капернаума, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці, і котрий звався Матеєм, та й каже йому: «Іди за Мною!» Той підвівся і пішов слідом за Ним. І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: «Чому це ваш Учитель їсть з митниками та грішниками?» Він же, почувши, відповів: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. Ідіть же й навчіться, що то значить: “хочу милосердя, а не жертви”, адже Я прийшов закликати не правед- ників, а грішників». Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос, наш Спаситель, приходить до нас, щоби зцілити від недуги гріха; сповнені вдячності, щиро просимо:
1. Молімося за тих, які відгукнулись на поклик Христа і пішли служити Йому, прийнявши духовний сан; нехай вони наслідують Його своєю пастирською працею, молитвою та всім життям.
2. Молімося про духа покути для християн ХХІ століття.
3. Молімося за нашу Батьківщину, щоб український народ був завжди вірний Господнім заповідям і процвітав у мирі та злагоді.
4. Молімося за духовно зневірених, щоб вони прийшли до Христа – найкращого Лікаря душ.
5. Молімося за всіх померлих вірних, щоб Господь дав їм радість вічного спочивання на небесах.
6. Молімося за нас самих, щоб своїм життям ми удостоїлися в останню годину життя почути слова Христа: “Йди за Мною”.
Господи Ісусе, Ти пості йно нас закликаєш іти за Тобою, вислухай наші молитви та уділи нам благодаті вірного виконання Твоєї волі. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої діяння; * вчини, щоб наше служіння було гідним святих дарів. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені , – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай божественна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоб ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого.
«Блаженний» відповідає нашому «щасливий». Як блаженства, так і вся Нагірна проповідь передусім змальовують портрет Христа. Він єдиний повністю виконав Нагірну проповідь і жив блаженствами, які проголосив. Блаженства також змальовують «портрет» нової людини, яка має народитись зі Святого Духа – Духа розіп’ятого і воскреслого Христа. До блаженств не можна підходити як до закону, який маємо осягнути виключно своїми зусиллями, передусім вони – обітниці Ісуса, що той, хто має в собі Його Духа, виконуватиме вчинки вічного життя, визначені в заповідях блаженства і в усій проповіді Христа.
“Син Людський є Володарем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих за віру в ХХ столітті (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця
Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії