(зел) Четвер ХІІІ звичайного тижня
Спосіб нашого мислення виявляє наше двояке ставлення до слів обітниці, сказаної вголос. Думка – це одне, виконання обітниці – щось інше, а от посередині між ними знаходиться слово – ще щось третє. Хіба не ця різниця заважає нам довіритись словам обітниці Ісуса Христа: пробачені твої гріхи і з твоїх помилок Господь виведе благословення? Думки бо Господні і їхнє виконання – це одне ціле, так само як одним цілим із ними є Слово Божої обітниці, виконане в Ісусі Христі, який воскрес із мертвих.
Або (біл) довільний спомин св. ЄЛИЗАВЕТИ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ
Свята Єлизавета народилася у 1271 році. Вона була дочкою короля Арагонії та племінницею св. Єлизавети Угорської. Вийшла заміж за португальського короля Діонісія, з яким мала двох дітей. У життєвих труднощах вона віддавалася молитві та вчинкам милосердя. Мала особливий дар примирення ворогуючих монархів. Після смерті чоловіка вступила терціяркою до монастиря кларисок у Коімбрі, який сама заснувала. Померла 4 липня 1336 року.
Спільні Меси: про святих, які вершили діла милосердя (стор. 123).
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання (стор. 121)
АНТИФОН НА ВХІДСпосіб нашого мислення виявляє наше двояке ставлення до слів обітниці, сказаної вголос. Думка – це одне, виконання обітниці – щось інше, а от посередині між ними знаходиться слово – ще щось третє. Хіба не ця різниця заважає нам довіритись словам обітниці Ісуса Христа: пробачені твої гріхи і з твоїх помилок Господь виведе благословення? Думки бо Господні і їхнє виконання – це одне ціле, так само як одним цілим із ними є Слово Божої обітниці, виконане в Ісусі Христі, який воскрес із мертвих.
Або (біл) довільний спомин св. ЄЛИЗАВЕТИ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ
Свята Єлизавета народилася у 1271 році. Вона була дочкою короля Арагонії та племінницею св. Єлизавети Угорської. Вийшла заміж за португальського короля Діонісія, з яким мала двох дітей. У життєвих труднощах вона віддавалася молитві та вчинкам милосердя. Мала особливий дар примирення ворогуючих монархів. Після смерті чоловіка вступила терціяркою до монастиря кларисок у Коімбрі, який сама заснувала. Померла 4 липня 1336 року.
Спільні Меси: про святих, які вершили діла милосердя (стор. 123).
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання (стор. 121)
Усі народи, заплещі те в долоні; * радісним голосом ликуйте для Господа! (Пс 47 (46), 2)
КОЛЕКТА
Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоб нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоб ми перебували у сяйві Твоєї істини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, джерело миру та любові, Ти оздобив святу Єлизавету чудесною благодаттю примирення ворогуючих; † дай нам за її заступництвом вершити діла миру, * щоб ми були названі Божими дітьми. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 22, 1-19
Читання з Книги Буття.
Тими днями Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!» Той же відповів: «Я тут!» Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу». Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, яке призначив йому Бог. На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце, сказав своїм слугам: «Побудьте тут з ослом, а я з хлоп’ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас». Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва разом. Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: «Отче мій!» – а той: «Що тобі, мій сину?» «Ось» – каже він – «вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?» Авраам же: «Бог подбає собі ягня на всепалення, мій сину». І йшли вони обидва разом. Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого. Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!» Той відповів: «Я тут!» І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене». Авраам підвів очі свої й дивиться: аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина. І назвав Авраам те місце: «Господь явився», як то й по сьогодні кажуть: «На горі, де Господь явився». Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба і сказав: «Клянуся Мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і як пісок, що на березі моря. Твої нащадки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав Мого голосу». Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 116, 1-2. 3-4. 5-6. 8-9
В живих країні йтиму перед Богом.
Я сповнений любові, бо Господь прислухається до голосу мого, *
до мого благання.
Адже Він прихилив до мене своє вухо, *
тож в усі свої дні кликати буду.
Охопили мене смертельні болі, муки шеолу мене спіткали. *
Скорботу і муки знайшов я.
І я прикликав Господнє Ім’я: *
«О Господи! Визволи мою душу!»
Милосердний Господь і праведний: *
наш Бог співчуття має.
Господь охороняє невинних: *
я був принижений, а Він мені дав порятунок.
Ти визволив мою душу від смерті, *
від сліз – мої очі,
а ноги мої – від спотикання. *
Ходитиму перед Господом у живих країні.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив світ із собою,
і доручив нам слово примирення.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 9, 1-8
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, сівши в човен, Ісус переплив назад і прийшов до свого міста. І ось принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!» Тут деякі з книж- ників заговорили між собою: «Він Бога зневажає!» А Ісус, знаю- чи їхні думки, сказав: «Чому думаєте лукаве у ваших серцях? Що легше: сказати “прощаються твої гріхи”, чи сказати “встань і ходи”? Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи». Тоді каже паралізованому: «Встань, візьми свою постіль і йди додому!» Підвівшись, той чоловік пішов до своєї хати. А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, який дав таку владу людям. Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Ісуса, який явив своє милосердя грі шним і хворим, смиренно просі мо:
1. Молімося за святу Церкву, щоб її служителі невтомно та з любов’ю йшли до всіх, хто прагне зцілення від гріхів.
2. Молімося за Україну, щоб наша Батьківщина змогла перемогти гріховний параліч і оновилася на шляху істинного послуху Божій волі.
3. Молімося за важко хворих, щоб вони могли безперешкодно сповідатися і приймати Святе Причастя.
4. Молімося за покликання священицькі, чернечі, місійні, катехетичні, щоб Добра Новина про спасіння у Христі дісталася кожного серця.
5. Молімося за померлих, щоб Господь благоволив їх прийняти до свого предвічного Царства.
6. Молімося за нас самих, щоб частим прийняттям Святого Причастя ми перемагали всякі тілесні та духовні недуги.
Господи Ісусе, Ти так щедро роздавав свої благодаті потребуючим, вислухай наші молитви і прийди з допомогою до всіх своїх дітей та вчини, щоб ми, отримавши прощення гріхів, могли осягнути вічне життя. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої діяння; * вчини, щоб наше служіння було гідним святих дарів. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені, – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай божественна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоб ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого.