Про життя святого дізнаємося зі сторінок Нового Завіту та з деяких апокрифів. Попри невелику кількість інформації, його особою цікавились Отці Церкви (Григорій з Назіянзу, Амвросій, Єронім) та інші видатні письменники й теологи перших віків.
Тома відомий під двома прізвиськами. Перше, «близнюк», надали йому апостоли (див. Йн 20, 24); друге, «невіруючий», він отримав через недовірство щодо воскресіння Ісуса, коли Христос явився апостолам, а самого Томи з ними не було (див. Йн 20, 24-29). Імовірно, до зустрічі з Ісусом він, як і решта апостолів, був рибалкою, а ставши учнем, належав до грона дванадцятьох.Завдяки цікавості і певній скептичності апостола Томи християни мають відповіді на важливі питання, які стосуються їхнього спасіння. На його запитання «Господи, не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» (див. Йн 14, 5) Ісус відповідає, що Він – «путь, істина і життя». А недовіра Томи до розповідей про воскресіння Господа дозволяє всім, хто сумнівається, разом із Апостолом покласти пальці в Його рани й упевнитися, що Христос справді воскрес у тілі.
Папа Григорій Великий писав про цей епізод, що «нашій вірі більше допомагає невіра Томи, ніж віра апостолів». Завдяки Томі кожен християнин отримує слова Ісуса про те, що «щасливі ті, які, не бачивши, увірували» (Йн 20, 29).
Ще бувши з Ісусом, апостол Тома висловив бажання й заохотив інших померти разом з Христом (див. Йн 11, 16). Після зіслання Святого Духа, як передають апокрифи, Тома поширював Благу Звістку на теренах сучасного Ірану та в Індії, де й помер мученицькою смертю: його закололи списом 72 року.
Зображають святого в туніці та плащі, часто біля воскреслого Христа, коли він упевнюється в реальності пасхальної події. Атрибути – книга або сувій, спис або меч.
Покровитель Індії, Португалії, архітекторів, будівників, столярів, подружніх пар, теологів. До нього звертаються ті, хто відчуває сумніви у вірі.