(біл) Четвер VІІ Великоднього тижня
Найефективнішою формою навчання є приклад. Батьки та вчителі повинні контролювати свої емоції під час розмови з дитиною, утримуватися від поспішних суджень та крику. Сьогодні Ісус звертається до Отця, називаючи Його СПРАВЕДЛИВИМ. Милосердя у поєднанні зі справедливістю вповні відкривають Божу Любов. Хай сьогоднішній святий час єдності з Богом на Євхаристії навчить нас будувати відносини з нашими дітьми і підопічними, і вирішувати складні життєві ситуації спокійно, мудро та справедливо.
Або (біл) довільний спомин св. НОРБЕРТА, єпископа
Святий Норберт народився близько 1080 року в Надрейнській області. Був каноніком у Ксантені. Прагнучи вести життя за Євангелієм, в 1120 році заснував у П’ємонті спільноту Регулярних Каноніків, з якої розвинувся орден П’ємонтців. Невдовзі св. Норберт був призначений архієпископом Магдебурга та працював над відновленням церковного життя. Відзначався побожністю до Євхаристії та до Божої Матері. Помер у Магдебурзі 6 червня 1134 року.
Спільні Меси: про єпископа (стор. 128)
Або: Перший четвер місяця
Меса про священицькі покликання (стор. 125)
АНТИФОН НА ВХІДНайефективнішою формою навчання є приклад. Батьки та вчителі повинні контролювати свої емоції під час розмови з дитиною, утримуватися від поспішних суджень та крику. Сьогодні Ісус звертається до Отця, називаючи Його СПРАВЕДЛИВИМ. Милосердя у поєднанні зі справедливістю вповні відкривають Божу Любов. Хай сьогоднішній святий час єдності з Богом на Євхаристії навчить нас будувати відносини з нашими дітьми і підопічними, і вирішувати складні життєві ситуації спокійно, мудро та справедливо.
Або (біл) довільний спомин св. НОРБЕРТА, єпископа
Святий Норберт народився близько 1080 року в Надрейнській області. Був каноніком у Ксантені. Прагнучи вести життя за Євангелієм, в 1120 році заснував у П’ємонті спільноту Регулярних Каноніків, з якої розвинувся орден П’ємонтців. Невдовзі св. Норберт був призначений архієпископом Магдебурга та працював над відновленням церковного життя. Відзначався побожністю до Євхаристії та до Божої Матері. Помер у Магдебурзі 6 червня 1134 року.
Спільні Меси: про єпископа (стор. 128)
Або: Перший четвер місяця
Меса про священицькі покликання (стор. 125)
Приступімо ж з довір’ям до престолу благодаті, * щоб отримати милість * і знайти благодать на своєчасну поміч. * Алілуя. (Євр 4, 16)
КОЛЕКТА
Просимо, Господи: нехай Святий Дух обдарує нас щедро своїми дарами і сотворить в нас нове серце, † щоб ми могли бути угодними Тобі * і виконувати Твою волю. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Ти вчинив, що святий єпископ Норберт відзначився у служінні Церкві духом молитви та пастирською ревністю, † за його заступництвом дай своїй пастві пастирів по Твоєму Серцю * і веди Твій народ до пасовиськ спасіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 22, 30; 23, 6-11
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями, бажаючи краще дізнатися, в чому юдеї звинувачують Павла, трибун звільнив його з кайданів і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон. І, привівши Павла, поставив його перед ними. Зрозумівши, що одна частина тут – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: «Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію і за воскресіння мертвих мене судять!» Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. Адже садукеї твердять, що немає ані воскресіння, ані ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: «Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як дух заговорив до нього чи ангел?» А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони не роздерли Павла, наказав воїнам зійти, щоб забрати його з-посеред них і відвести до казарми. А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: «Будь відважним! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба й у Римі засвідчити!» Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11
Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія.
Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 17, 21
Алілуя, алілуя, алілуя.
Нехай усі будуть одне, –
так, як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі,
аби світ повірив, що Ти Мене послав, –
Господь говорить.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 17, 20-26
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче святий, благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були одне, аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я славу, яку Ти Мені дав, дав їм – щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти – в Мені, щоб були досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив. Отче, ті, яких Ти Мені дав, – хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від заснування світу. Отче праведний, і світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав; й оці пізнали, що Ти Мене послав. І Я явив їм Твоє Ім’я, і являтиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я – в них». Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Боже, джерело батьківства, звертаємося до Тебе як до найкращого батька, який завжди з нами і слухає нас:
1. Молімося за служителів Церкви – Папу, єпископів і всіх духовних і богопосвячених осіб, які, відповідаючи на Божий заклик, виконують місію виховання людини, щоб, сповнені Божою силою, проголошували правду Євангелія.
2. Молімося про нові покликання на служіння Богу та людям у священстві, а також просимо за осіб, відповідальних за формацію семінаристів; хай теологія, яку передають із силою Святого Духа, буде достовірною наукою і справжньою любов’ю до Бога.
3. Молімося за молодих людей, які через залежність та аморальну поведінку втратили сенс життя та зійшли з дороги віри, щоб побачили знову милосердного Бога, готового прийняти кожного загубленого сина чи доньку.
4. Молімося, щоб університети й католицькі школи були місцем цілісного, гармонійного формування дітей, молоді та дорослих, як учнів, так і викладачів.
5. Молімося за наших померлих, особливо за тих батьків і синів, які виїхали на схід для оборони країни і віддали своє життя, щоб їхня мужність у боротьбі за Батьківщину була винагороджена можливістю споглядати Бога.
6. Молімося за нашу парафіяльну спільноту, що єднається біля вівтаря Христа, щоб ми, певні Його присутності, могли розвивати євхаристійне життя в нашому щоденні.
Отче, прийми вірну молитву Твоїх дітей та зверни до нас свої очі, повні справедливості і милосердя. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Просимо, Господи: освяти милостиво ці дари, які ми принесли на знак духовної жертви; * вчини, щоб ми самі стали вічним даром для Тебе. Через Христа, Господа нашого.
Префація про Вознесіння, № 18-19
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Кажу вам, однак, правду: * Ліпше для вас, щоб Я відійшов. * Бо коли не відійду, * то Утішитель до вас не зійде, – говорить Господь. * Алілуя. (Йн 16, 7)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо Господа: нехай прийняті дари наставлять нас у небесній мудрості † і своєю силою принесуть нам відновлення, * щоб ми змогли досягти духовних дарів. Через Христа, Господа нашого.
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників (стор. 120)
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)