Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Донорство органів – соціальна відповідальність і вияв братерства

Папа: Донорство органів – соціальна відповідальність і вияв братерства

Важливість донорства не вичерпується лише «корисністю»: це вихід за межі індивідуальних потреб, а тому вияв братерства. На це звернув увагу Папа Франциск, приймаючи в суботу, 13 квітня 2019 року, представників Італійської асоціації донорів органів.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Відкритися на більше благо

Папа зазначив, що розвиток трансплантології вчинив можливим після смерті, а в деяких випадках і за життя – коли йдеться, наприклад, про нирку – стати донором органів, щоб рятувати інших людей. Донорство органів «відповідає на соціальну потребу», бо, попри розвиток медицини, потреба в органах залишається великою.

«Донорство означає скерувати свій погляд і вийти за межі себе самих, поза індивідуальні потреби, відкритися на більше благо. У цій перспективі воно стає не лише актом соціальної відповідальності, а й виявом загального братерства, що пов’язує всіх людей», – сказав Його Святість.

Моральність і безкорисливість

Катехизму Католицької Церкви називає донорство органів після смерті «благородним і гідним похвали вчинком». Кожен із нас, нагадав Папа, самореалізується «через участь у вчиненні блага для інших». Святий Йоан Павло ІІ в енцикліці «Evangelium vitae» нагадував, що донорство органів «у морально прийнятних формах» сприяє підтримці культури життя.

«Тому важливо зберегти донорство органів як безкорисливий, безоплатний акт. Будь-які форми перетворення тіла або його частини на товар суперечать людській гідності. У донорстві крові чи органів потрібно шанувати моральну й релігійну перспективу», – наголосив Папа. Якщо люди нерелігійні чинять жест назустріч нужденному ближньому «на основі ідеалу безкорисливої людської солідарності», то віряни покликані переживати його «як жертву Господові, який ототожнює Себе зі стражденними».

Ставати джерелом життя і надії

Важливо поширювати культуру донорства, яка сприятиме цьому даруванню: чи частини тіла «без загрози чи непропорційних наслідків» у випадку «живого» донорства, чи всіх органів після смерті. Адже навіть у смерті ми можемо підтримати життя та здоров’я інших, долучаючись до зміцнення «культури допомоги, дарування, надії і життя».

«Перед обличчям загроз для життя, свідками яких ми, на жаль, стаємо кожного дня, як-от у випадку аборту чи евтаназії, якщо згадати лише про початок і кінець життя, суспільство потребує цих конкретних жестів солідарності й великодушної любові, які показують святість життя», – сказав Папа. Насамкінець він заохотив присутніх бути витривалими в зусиллях на захист і підтримку життя.