Папа Франциск про святого Йоана ХХІІІ та його спадщину

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Відчути на собі погляд святого

Відповідаючи на запитання про значення цієї перегринації, Папа висловив особливу радість з приводу того, що завдяки цій події святого Йоана ХХІІІ матимуть змогу вшанувати літні люди, вбогі, хворі – всі ті, хто не може приїхати до Рима, щоб помолитися на його гробі. Але паломникам, що прийдуть віддати шану святому, варто не просто дивитися на тіло, яке лежить за склом, а «відчути на собі погляд святого» і, за його прикладом, запитати себе про найсуттєвіше в житті – Розп’ятого Христа, до Якого Йоан ХХІІІ звертався і Якого слухав.

Християнство як зустріч із Христом

Журналіст попросив Його Святість прокоментувати слова, сказані під час канонізації святих Йоана Павла ІІ та Йоана ХХІІІ 27 квітня 2014 року, – про те, що ці Понтифіки «не боялися дивитися на Христові рани, доторкатися до Його зранених рук і Його пробитого боку. Вони не соромилися Христового тіла».

«Християнство – це не ідеал для наслідування, не філософія, до якої можна долучитися, і не мораль, яку треба застосовувати, – підкреслив, відповідаючи, Папа Франциск. – Це насамперед зустріч з Ісусом Христом, Який дозволяє нам впізнати Свою присутність в тілі наших братів і сестер».

Анджело Джузеппе Ронкаллі, ще перед тим як стати Папою, свідчив про цю близькість до найнужденніших: як під час Першої світової війни, коли був капеланом, так і під час дипломатичного служіння в Болгарії, Туреччині, Греції, Франції й пастирського – у рідній Італії. За словами Папи Франциска, святий Йоан ХХІІІ був «святим, який не знав слова “ворог”, йому не подобалися слова “хрестовий похід”, “прозелітизм”, він завжди шукав те, що об’єднує, мав довіру до Бога і до людини, створеної на Його подобу. Він усвідомлював, що Церква покликана служити всім людям, а не тільки католикам; захищати, насамперед і всюди, права людської особи, а не тільки Католицької Церкви. Він усвідомлював, що Понтифік має будувати мости».

Відповідальність усіх за правдивість у мас-медіа

У розмові йшлося також про роль католицької преси в захисті правди й поширенні справжніх загальнолюдських і соціальних цінностей. Папа Франциск нагадав тезу, яку висловив у цьогорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій: «Відповідальність лежить на кожній людині, яка може зробити слова й комунікацію місцем порозуміння і зустрічі – або ж протиріччя і братовбивчої війни».

За словами Його Святості, той, хто іде за своїм гордим егоїзмом, доходить до спотвореного використання засобів комунікації: може підступно й хитро обманювати, маніпулювати читачами. І тому антидот проти обману – саме люди, а не певні стратегії. «Маю на увазі людей, готових слухати, – підкреслив Папа, – готових докладати зусилля для порозуміння і діалогу, тих, які не носять у серці поділ і злість, які вміють відповідально використовувати медіа, здатних бачити далеко і бажати великого».

Мир – це результат цілісного розвитку народів

Журналіст газети «L'Eco di Bergamo» зазначив, що святий Папа Йоан ХХІІІ відіграв дуже важливу роль у подоланні 1962 року Карибської кризи, сприяючи зміцненню миру і запобігаючи початку війни. Цитуючи слова Папи Франциска, який неодноразово говорив про «фрагментарну третю світову війну», він попросив прокоментувати поточну ситуацію у світі.

Його Святість нагадав, що саме ця криза спонукала Папу Йоана ХХІІІ написати енцикліку «Pacem in terris», у якій він закликав усіх людей доброї волі докладати постійних зусиль для встановлення і зміцнення миру. Завдання Церкви в сьогоднішньому контексті полягає не у зміні урядів, а в сприянні тому, щоб «логіка Євангелія увійшла в мислення та вчинки урядовців».

«І потрібно зрозуміти, що мир не можна пов’язувати з відсутністю війни; він залужить від цілісного розвитку окремих людей і народів». Саме про це, за словами Папи Франицска, ішлося в енцикліці «Pacem in terris»: не може бути гармонії і справжнього ладу, якщо люди не докладають зусиль для побудови справедливішого і солідарнішого суспільства. «А це вимагає подолання будь-якої форми егоїзму, індивідуалізму, часткових інтересів на кожному рівні».

Місія Церкви – свідчити красу Євангелія

Співрозмовники заторкнули також питання місійності Церкви. За словами журналіста, дієцезія Берґамо, відповідаючи на заклик святого Йоана ХХІІІ, відкрила багато місій у всьому світі, а найбільші з них – у Болівії й на Кубі. «Церква місійна за своєю природою, – підкреслив Папа Франциск. – Вона мусить виходити назовні, аби свідчити красу Євангелія, якщо не хоче захворіти на самодостатність». Його Святість підкреслив важливість того, що дієцезії «розширяють свої горизонти» і намагаються донести Євангеліє до периферій – як географічних, так і екзистенційних.

«Завдяки місії Церкви, – зазначив Папа, – сам Ісус Христос євангелізує далі. Через звіщення Євангелія Ісус щоразу стає нашим сучасником. Ось чому всі ми запрошені вийти назовні, вийти на периферії неспокою, страждання, незнання, гріха, як учні-місіонери, щоб піклуватися про тих, хто не знає про Добру Новину. У цьому полягає суть звіщення: це не холодна істина чи ідеологізація за допомогою сумнівних методів, а чистий аромат Євангелія, це не прозелітизм, а свідчення, занурене в ту реальність, до якої ми прийшли».

За темою:
Папа Франциск: Молитва – перше «місійне діло», доступне кожному
Жива присутність Христа – це світильник, який осяває наш шлях. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 16 травня 2018 року
Програма богослужінь і подорожей Папи на літо