Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 16 серпня, четвер

Літургія на кожен день, 16 серпня, четвер

(зел) Четвер ХІХ звичайного тижня
В щоденному житті ми часто ображаємося на інших. Як часто нам важко пробачити! Ми радше будемо тримати злість на якусь людину тижнями, місяцями, аніж її пробачимо! Чи така наша постава згідна з поставою милосердя, про яку нас вчить Ісус Христос? Стаючи сьогодні перед Господом, подумаймо, що Він думає про нас, адже Він все бачить і все знає про нас: наше життя, наші відносини з іншими, наші думки і серце.
Або: (біл) довільний спомин св. СТЕФАНА УГОРСЬКОГО
Вайк, син угорського князя Гейзи, народився в Естергомі близько 969 року. В дитинстві він був охрещений мандрівним місіонером. У 995 році був конфірмований св. Войцехом. Після смерті Гейзи почав панувати в Угорщині та ревно поширювати християнську віру. У 1000 році отримав від Папи Сильвестра ІІ царську корону. Він заснував 10 дієцезій з митрополією в Естергомі, а також відоме бенедиктинське абатство у Паннонгальмі. Помер 15 серпня 1038 року в день свята Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, яку називав “Великою Володаркою Угорщини”.
Спільні Меси: про одного святого (стор. 128)


АНТИФОН НА ВХІД
Поглянь, Господи, на Твій союз, * життя Твої х убогих не забудь повіки. * Встань, Боже, відстоюй Твою справу * і не забудь крику тих, котрі  Тебе шукають.

КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, за повчанням Святого Духа ми осмілюємося Тебе називати Отцем; † зміцнюй в наших серцях духа усиновлених дітей, * щоб ми могли отримати обіцяну спадщину. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній Боже, святий Стефан, царюючи на землі , поширював істинну віру, * вчини, щоб у небесній славі він був славним заступником Твоє ї Церкви. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Єз 12, 1-12
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину чо­ловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони – дім бунтарів. Ти ж, сину людсь­кий, наготуй собі клунки для виселення та й переселися серед ясного дня в них на очах, і переберися з твого міс­ця на інше, на їхніх очах: може вони прозріють, що вони дім бунтарів. Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очах, та й вийдеш увечері на їхніх очах, як то виходять на вигнання. У них на очах пробий собі отвір у стіні й вийди ним. На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі обличчя, щоб не дивитись на країну; Я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля». І зробив я так, як мені заповів Господь: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, а ввечері про­бив рукою отвір у стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очах. Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: «Сину людський! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: “Що це ти робиш?” Відкажи ж їм: “Так говорить Го­сподь Бог: Це віщування про князя в Єрусалимі й про весь дім Ізраїля, що живе там”. Скажи: “Я для вас знак. Як я вчинив, так станеться з ними: підуть на вигнан­ня, у неволю. А князь, який серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не ба­чити країни”». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 78, 56-57. 58-59. 61-62
Не забувайте про діла Господні.
А вони випробовували і роздратовували †
Всевишнього Бога, *
Його настанов не зберігали.
Вони, як і їхні батьки, відступили, †
вірності не зберігали, – *
відвернулися, неначе лук зрадливий.
Своїми жертовниками на височинах †
привели Його до гніву, – *
своїми ідолами ревнощі Його збудили.
Бог почув – і розгнівився, *
та геть Ізраїля відкинув;
І Він передав у полон свою силу, *
у руки ворога – свою славу.
Він віддав під меч народ свій *
і гнівом запалав проти спадщини своєї.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 119, 135
Алілуя, алілуя, алілуя.
Засяй на слугу свого своїм обличчям, –
своїх настанов навчи мене, Боже.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 18, 21 — 19, 1

† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Госпо­ди, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подіб­не до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахунки, привели до нього одного боржника, який був винен де­сять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан на­казав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене – й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслу­гу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той дру­гий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вия­ви терпіння до мене, я віддам тобі”. Він же не схотів, але пішов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засму­тилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до околиць Юдеї, які за Йорданом. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
У своєму житті  люди не завжди керуються засадами любові, але всемилостивий Господь завжди з любов’ю вислуховує нас; тож з упованням вознесімо до Нього наші прохання:

1. Молімося за святу Церкву, її священиків та вірних, щоб усі вони словом і життям проповідували світові істинну лю­бов до ближнього.
2. Молімося за молодь, щоб вона з повагою відносилися до по- дружжя і сім’ї як основи суспільного життя та особис­того щастя.
3. Молімося за численні священицькі та чернечі покликан­ня, щоб у жодній країні не бракувало апостолів Христового Євангелія.
4. Молімося за подружжя, які живуть в незгоді, щоб вони за­ради любові Ісуса Христа пробачили один одному образи та повернулися до злагоди.
5. Молімося за померлих, щоб вони, очищені від гріхів, удо­стоїлися увійти до радості предвічного Царства.
6. Молімося за всіх тут присутніх, щоб ми ревно несли лю­бов всюди, де панує ненависть.

Господи, Ти з любові до нас сам став людиною, схожою на нас в усьому, крім гріха; благоволи погасити в наших серцях гор­диню та самолюбство і розпали в них вогонь Твоєї любові. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, наш Боже, прийми милостиво дари, яких Ти сам уділяєш своїй Церкві для приношення, * та своєю силою переміни їх у таїнство нашого спасіння. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Слав Господа, Єрусалиме, що насичує Тебе ситтю пшеничною. (Пс 147Б, 1. 3 (147, 12. 14))

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи, нехай причастя Твоїх таїнств дарує нам спасіння * і укріпить нас у світлі Твоєї істини. Через Христа, Господа нашого.
Літургія на кожен день, 9 вересня, понеділок (зел) Понеділок ХХІІІ звичайного тижня
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників  (стор. 120)


Літургійний зошит Літургія на кожен день, 5 вересня, четвер (зел) Четвер ХХІІ звичайного тижня
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала.  У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)