Храмове свято в Луцьку

Про це повідомляє Луцька дієцезія.

На початку Служби Божої отець канонік Павло Хом’як, настоятель кафедральної парафії, привітав отця прелата Анджея Пузона, настоятеля парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Грубєшуві, який очолив Євхаристію; отця каноніка Лєшека Броніслава Кошляґу ОС, декана Луцького деканату та настоятеля парафії у Володимирі-Волинському; отця прелата Владислава Чайку, декана Рівненського деканату й настоятеля парафії в Рівному; отця Василя Плахотку, секретаря Луцького єпископа; отця Ґжеґожа Оважаного, настоятеля парафії в Дубні.

У спільній молитві взяв участь Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку пан Вєслав Мазур.

Багато людей прийшло, щоб подякувати Богові за отримані благодаті, прославляти Його велич і доброту та, через заступництво великих покровителів, випрошувати щедрого Божого благословення. У проповіді отець прелат Анджей Пузон нагадав про найважливіші події з життя апостолів Петра і Павла – події, які їх назавжди змінили.

Павло, який ревно переслідував християн, віддав за Христа життя. Петро, виходячи з Рима, зустрів Христа і спитав: «Куди ідеш, Господи?» Христос відповів: «Ти залишаєш народ Мій, тож Я йду в Рим на нове розп’яття». Після цього Петро повернувся до Рима і прийняв мученицьку смерть.

Петро помер, але живе далі, бо скелю, на якій Христос збудував Свою Церкву, пекельні ворота не подолають. Його Святість Папа Франциск носить інше ім’я, але не змінюється його завдання і служіння в Церкві, бо люди завжди будуть потребувати Бога і Христового Євангелія. Понтифік – це Петро наших часів.

У читанні з Євангелія Христос запитує учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» Петро каже: «Ти – Христос, Бога живого син». Христос ставить Петрові ще одне запитання: «Симоне, чи любиш Мене?» Знаємо відповідь Петра, але сьогодні Христос запитує кожного з нас: «Чи любиш Мене?» І як ми відповімо Христові?

Люди міцної віри, які жили та працювали тут, у Луцьку, дали вірним змогу збиратися на спільній молитві в кафедральному храмі. Отець прелат Анджей Пузон згадав про жертовне служіння єпископа Адольфа Шельонжка, єпископа Маркіяна Трофим’яка, єпископа Станіслава Широкорадюка, єпископа Віталія Скомаровського – пастиря Луцької дієцезії. Він окремо подякував за служіння й опіку над храмом його настоятелкві, отцю каноніку Павлові Хом’яку. Проповідник побажав учасникам Меси бути міцними вірою й надією, яка приносить радість життя, і Божою любо’ю, відкривати серця для Христа.

Після Служби Божої перед виставленими Пресвятими Дарами всі зібрані у храмі прославляли Господа, співаючи Літанію до Серця Ісуса й «Te Deum».

Парафіяни квітами та короваєм подякували отцю прелатові Анджею Пузону. Слова привітань та вдячності буди скеровані також до отця каноніка Павла Хом’яка, який святкував свій день ангела, і, у річницю пресвітерських свячень, до отця Василя Плахотки.

Настоятель парафії подякував усім за спільну молитву. Особливу вдячність він висловив пану Кшиштофові Кшивінському, голові Товариства «Kresy – Pamięć i Przyszłość» –  за проектування пам’ятних таблиць. 

На завершення богослужіння було посвячено пам’ятну таблицю духовенства Луцької дієцезії – жертвам війни та репресій 1939–1945, а також жертвам розстрілу в’язнів Луцької тюрми.