Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» » » Молитва за жертви ІІ світової війни у Яновій Долині
17:33 Середа 0 33
12-07-2017, 17:33

Молитва за жертви ІІ світової війни у Яновій Долині

З нагоди чергових роковин трагічних подій на Волині у суботу 8 липня об 11. 00 у місцевості Янова Долина - с. Базальтове, Костопільського р-ну, Рівненської області біля пам’ятного хреста була відправлена Свята Літургія за тих, котрі віддали своє життя під час ІІ світової війни на Волинській землі.
Очолив Євхаристію Ординарій Сєдлєцкої дієцезії (Польща) єпископ Казімєж Гурда (Kazimierz Gurda). З ним співслужили Ординарій Луцької дієцезії єпископ Віталій Скомаровський, священики Римсько-Католицької та Греко-Католицької Церкви.Єдналися у молитві Благочинний о. Андрій з отцями Української Православної Церкви київського патріархату.У богослужінні взяли участь представник Посольства Республіки Польща в Києві Яцек Жур, представники Генерального консульства Республіки Польщі в Луцьку на чолі з Генеральним Консулом Вєславом Мазуром, представники місцевої влади: голова Костопільської районної державної адміністрації Середа Олександр, голова Костопільської районної ради Ткачук Сергій, голова Головинської сільської ради Вдовиченко Леонтій.Представники Полонійних організацій Волині та Рівненщини, представник Університету ім. кард. Стефана Вишинського у Варшаві, місцеві жителі та запрошені гості з Польщі та України.Під час проповіді єпископ Казімєж Гурда подякував єпископу Віталію за запрошення, та звертаючи увагу на події, які сталися на цьому місці у 1943 році сказав: «Сьогоднішній день, є днем пам´яті про тих, хто у 1943 році віддав своє життя. Приходячи сьогодні на це місце, хочемо показати, що вони нам не байдужі. Не байдуже нам їхнє життя, а також не байдужа їхня смерть. Не хочемо нікого звинувачувати. Хочемо про них згадати в нашій пам´яті, адже вони в ній живуть. Залишаються в нашій пам´яті і нашій молитві».Нав’язуючи до розуміння історії життя конкретної людини чи народу, Владика пригадав слова св. Йоана Павла ІІ: «Людина не може сама себе зрозуміти без Христа. Не розуміє ані свого минулого, ані свого майбутнього». «Аналогічно – зазначив єпископ Казімєж, можемо ствердити, що жоден народ не розуміє своєї історії, свого сьогодення і свого майбутнього без відношення до Ісуса Христа. Це відноситься також як і до українського, так і до польського народу. Адже, згадувані історичні події, стосуються українців і поляків.Їхнього спільного минулого, теперішнього та їхнього майбутнього. Чому на цю історію слід споглянути з перспективи Христа? Бо лише у Ньому знищиться мур ворожості, який розділяє. Пояснення істориків, можуть бути дуже допоміжними у цьому питанні, але не вирішальними. Те що може вирішити, це взаємне прощення. А це можливе виключно в Ісусі Христі. Це колись сталось між поляками та німцями. Адже братерське поєднання не здійснюється виключно політичною декларацією. Поєднання стає реальністю та єдністю лише тоді, коли товаришує релігійний акт прощення в Ім´я Ісуса Христа. Це Ісус бере на свої плечі важке минуле, всіляке зло. Лише Ісус може вийняти з людського серця, як кривдника так і скривдженого, те що ділить і нищить. Він і тільки Він може дати людині нове серце. Серце здатне пробачити і прийняти прощення. Серце здатне будувати нові відносини, відносини взаємної поваги та приязні. Не зрозуміємо свого життя без Ісуса Христа. Він став людиною, щоб людина могла в Ньому побачити себе, своє життя та свою історію. В Ісусі Христі людина на ново стає людиною, людиною здатною до любові. Звільнена Ісусом Христом людина стає вільною від ненависті, та здатною любити». Пригадавши слова Євангелія про опис смерті Ісуса Христа: «Гучним голосом закликав Ісус: Отче, в Твої руки відаю Дух Мій. Після цих слів, віддав Духа», Владика звернув увагу присутніх на те, що: «Смерть людини, з’єднаної з Христом у своєму житі та смерті, є завжди віданням свого духа Небесному Отцеві. Коли дух залишає людину, лишається лише мертве тіло. Людському тілу належить повага, так як і тілу Ісуса Христа. Читаємо в Євангелії, що тіло Ісуса зняте з хреста, було обгорнуте в полотно, згідно тодішніх звичаїв, і покладене до гробу. В подібний спосіб роблять з тілом людини, яка закінчує своє земне паломництво. Тіло Христа довго не було в гробі. Ісус воскрес. Переміг смерть. В своєму послані св. Павло пише: «Христос перший воскрес із мертвих… В Христі всі оживуть… Христос як перший, потім ті, що належать до Христа. Потім наступить кінець, коли передасть царювання Богу Отцеві».Найдорожчі, так виглядає перспектива нашого життя: повнота життя та надії. Повнотою життя для наших дорогих померлих, за котрих сьогодні молимося, а також і для нас, котрі йдемо дорогою віри з Ісусом Христом».Після Служби Божої відбувся поминальний молебень.Спільна молитва представників двох народів українського та польського возносилася до неба, благаючи Господа Бога про радість вічного життя для тих, хто уже відійшов з цієї землі, а також просячи про мир, взаємне пробачення та Боже благословення для двох народів.
На завершення єпископ Віталій Скомаровський подякував усім за участь у спільній молитві.
Покладання квітів та запалення свічок.Представник Посольства Республіки Польща Яцек Жур пригадав присутнім сторінки історії двох народів українського і польського, та виразив надію на краще їхнє майбутнє.Від імені місцевої влади слова вдячності та привітання висловив голова районної державної адміністрації Олександр Середа.
Фото з з наймолодшими учасниками молитви.
Джерело: Луцька дієцезія

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Новини з України 15:43 П'ятниця 0 60 День Спільноти Руху Світло-Життя у Києві

Збір урожаю розпочато. Осінній День Спільноти тому гарний доказ. Цілісіньке літо учасники Руху Світло-Життя підживлювали, пололи і обробляли від шкідників свої тендітні серця, душі і розум, аби зростати на формаційній ниві і «достигати» для Неба. Отож, Київ, проспект Перова, парафія Марії-Матері Церкви стала 16 вересня місцем зустрічі Руху Світло-Життя Київсько-Житомирської Дієцезії і першим пунктом прийому численних перших плодів літа.