2 червня 1979 року Папа Римський Йоан Павло ІІ відвідав Польщу. Це перший в історії візит Понтифіка до комуністичної країни.
Кажуть, коли генеральному секретарю ЦК Комуністичної партії Польщі Едвардові Гереку повідомили, що Кароль Войтила став Папою Римським, він у розпачі вигукнув: «О Боже!» Правда це чи ні, але щодо візиту Понтифіка на Батьківщину обидві сторони мали свої цілі: Папа прагнув пробити «залізну завісу», а польський комуністичний уряд розраховував підняти свій престиж серед світового співтовариства.Основною проблемою був час – і Папа, і польський уряд прагнули встановити свої умови. Як привід для приїзду Папа запланував святкування з нагоди 900-ліття мученицької смерті святого Станіслава Щепановського, які мали відбутись у травні. Реакція керівництва Компартії була негайна: візит дозволено лише в червні, і це останнє слово! Крім того, очільник СРСР Леонід Брєжнєв наполягав, щоб Папа взагалі відмовився від поїздки, покликавшись на хворобу, але ця вимога не подіяла.
2 червня святий Йоан Павло ІІ зійшов з літака й поцілував рідну землю. Під час візиту, який тривав з 2 по 10 червня, Папа відвідав Варшаву та Краків. Засоби масової інформації отримали спеціальний наказ – не знімати натовпів. Тож сотні тисяч присутніх на Літургіях людей лишаються за кадром. Тим часом у Польщі обривалися телефонні лінії: по всій країні люди ділилися враженнями, розповідали останні новини про Понтифіка. На Літургії масово приносили записувальні пристрої, щоб і згодом слухати проповіді Папи. Інформаційна блокада не вдалася. Під час Літургії на краківських Блоньках Папа двічі промовив: «Треба відкривати кордони!»