Папа до дітей-сиріт: Не засуджуймо дорослих за слабкість

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

На початку зустрічі Папа подякував хлопцям і дівчатам за відвертість запитань, у яких відчутні реалії їхнього життя. Він зауважив, що в їхніх питаннях часто звучить «чому?». «На деякі з цих “чому?” я можу дати відповідь, на інші може відповісти лише Господь. У житті є багато “чому?”, на які не можемо відповісти. Можемо тільки спостерігати, слухати, страждати і плакати».

Одне з питань, за словами Його Святості, змусило його плакати. Один молодик запитав: «Чому моя мама не приймає мене? Вона мене залишила в сиротинці. Я її віднайшов, коли мав 21 рік. Але вона погано ставилася до мене і я пішов від неї…».

Відповідаючи, Папа зазначив, що справа не у провині дорослих, а в їхніх великих слабкостях, пов’язаних із нуждою та соціальною несправедливістю, що пригнічують бідних і слабких, а також із духовною вбогістю: «Духовна бідність насправді, робить черствими серця і спричиняється до того, що здається неможливим: мати покидає власну дитину. Це плід матеріальної і духовної нужди, плід схибленої, антигуманної соціальної системи, яка схиляє нас до помилок і до того, щоб ми не знаходили правильної дороги». Його Святість запевнив юнака, що мама любить його, але не вміє виявити це, оскільки життя важке й не справедливе до неї. «Обіцяю, що я молитимусь за те, щоби вона колись зуміла показати тобі цю любов. Не зневірюйся, май надію», – закликав він.

Понтифік говорив про «слабких дорослих», відповідаючи також на питання про те, чому деякі батьки приймають тільки здорових дітей і відкидають проблемних або хворих. «Вони не отримали допомоги, – пояснює він, – не знайшли друга, яких би їх навчив зростати й міцнішати, аби долати слабкості». Папа закликав не дорікати життю за слабких батьків, а дякувати Богові за те, що ми можемо допомагати їм у їхній слабкості».

На запитання про те, навіщо ходити до церкви, якщо, вийшовши з храму, ми й далі грішитимемо, Його Святість відповів, що в церкві ми стоїмо перед Богом такими, як ми є, без гриму: «Входячи до храму, ми повинні казати: “Ось я, Господи. Ти мене любиш, і я – грішник. Змилуйся над нами”. Христос говорить, що якщо ми так чинитимемо, то повернемося до дому прощені». Папа пояснив, що коли відчуваємо Божу любов, Бог крок за кроком змінює наше серце Своїм милосердям.

Один із вихованців розповів про те, що торік у Страсний Четвер помер його приятель, і в нього виник сумнів щодо того, чи він потрапить до раю, бо один священик вказував на те, що той помер у гріхах. «Бог хоче привести до раю нас усіх без винятку, – відповів Папа, – і під час Страсного Тижня, власне, це спогадуємо: Господні Страсті, як Добрий Пастир віддав життя за нас, Своїх ягнят. І якщо одна вівця загубиться, Він іде її шукати, аж поки не знайде».

Понтифік наголосив, що Господь завжди перебуває в дорозі, шукаючи загублену вівцю, і не лякається, якщо ми забруднені гріхами, якщо ми покинуті всіма, Він обіймає і цілує нас. «Я можу сказати одне, – мовив Папа, – знаючи Христа, я впевнений, що в той Страсний Тиждень Господь повівся саме так із вашим приятелем».

Його Святість звернувся зі словами підтримки до молодої мами, яка віддала свою дитину на виховання в іншу сім’ю. Відповідаючи на її сумніви щодо правильності свого рішення, Папа пояснив, що в деяких важких ситуаціях віддати дитину на виховання – найліпша допомога. «Головне, щоб усе робилося з любов’ю, з турботою про людей, із великою пошаною», – зазначив він, порадивши молодій мамі не закриватися в собі, а шукати добру християнську спільноту, у якій ніхто не почувається самотнім.

На завершення зустрічі з молоддю Папа Франциск подякував усім організаторам і учасникам: «Зустрітися з вами було дуже корисним для мене. Я молюся за вас завжди. І прошу, щоб і ви молилися за мене, бо я цього потребую».

За темою:
У Ватикані анонсовано передсинодальну зустріч молоді
Кардинал Паролін: 2018 рік Папи Франциска – під знаком молоді і сім’ї
Кардинал Балдіссері: Папа і Отці Синоду хочуть співпрацювати з молоддю