Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Манускрипти на Адвент. Те, про що ми не розповіли

Манускрипти на Адвент. Те, про що ми не розповіли

До наших часів, кажуть дослідники, збереглося близько мільйона середньовічних манускриптів. Звісно, не всі вони містять якісь цікавинки чи мають захопливу історію, але й таких є чимало, тому не дивно, що рукописів, про які редакція КМЦ хотіла розказати впродовж цього Адвенту, виявилося значно більше, ніж тих, про які ми таки встигли написати. Сьогодні пропонуємо вам хоч ковзнути очима по манускриптах, із довшими розповідями про які не склалося.
Переписана рукою Джованні Бокаччо (так, того Бокаччо, який створив «Декамерон») «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі з тендітними гризайлевими ілюстраціями, які виконав сам скриптор. Манускрипт містить усі три частини тексту – «Пекло», «Чистилище» і «Рай» – тобто понад 14 тисяч рядків.


Домініканський бревіарій королеви Ізабелли Кастильської. Ми чимало писали про часослови – найпопулярніший серед середньовічних мирян молитовний збірник; так от, скороченої версії Літургії Годин, вміщеної в часослові, королеві було мало, тож вона колекціонувала бревіарії, якими зазвичай послуговувалися богопосвячені особи, і мала їх щонайменше 20. Цей містить понад 500 аркушів, вишукані пізньосередньовічні береги та мініатюри в нідерландському стилі – деякі з них вважають роботами Герарда Давіда.


Псалтир сера Джеффрі Латтрелла, повний незвичайних ілюмінацій. Традиційно псалтирі оздоблювали сценами з життя царя Давида чи іншими епізодами Святого Письма, і таких тут навіть трохи є. Проте художник, який працював із Латтреллівським псалтирем, біблійними сюжетами не обмежувався, а фіксував те, що бачив довкола себе: он женці вийшли на поле, он заможні дами кудись мандрують у золотій кареті, он сам сер Джеффрі на коні в повному лицарському обладунку, а он слуги з одної сторінки несуть частунки за стіл, зображений на іншій. І, звісно, на маргіналіях псалтиря знайшлося місце для численних фантастичних істот.


Раз ми вже заговорили про фантастичних істот, варто згадати про флорилегій із колекції баронів Ротшильдів – невичерпне джерело гротесків. Збірка містить медитації й молитви, ґрунтовані на Пісні над піснями, Августиновому трактаті «Про Трійцю» та інших серйозних текстах, але в це важко повірити, якщо дивитися тільки на ілюстрації. Так, на її сторінках є чимало вписаних в ініціали монахів, які показують пальцем на текст, вочевидь, аби привернути до нього читацьку увагу; але ще більше тут дивних створінь, наче наосліп зібраних із деталей конструктора, і постатей, які, здається, розважаються, як тільки можуть.


Кириличне Євангеліє Мирослава з ХІІ століття. Тут майже нема великих ілюстрацій, але цю скромність компенсують вигадливі буквиці – червоно-золоті, з невеликими вкрапленнями інших кольорів. Імен двох ченців, які переписали й оздобили це Чотириєвангеліє, ми не знаємо, однак вони увійшли в сербську культуру як творці одного з найважливіших її манускриптів.


Експресивний і вишуканий Роганський часослов у готичному стилі. На його сторінках поєдналися латина, якою поданий основний текст, і старофранцузька, якою написані коментарі до мініатюр зі Старого Завіту. Автор і замовники манускрипту невідомі, але зрозуміло, що дозволити собі такий витвір мистецтва міг хіба хтось заможний (тож теорії зазвичай пов'язують книжку з арагонським і французьким королівським дворами). Як часто трапляється з художниками, чиї імена невідомі, дослідники нині називають творця за його шедевром – Роганським Майстром; але цікаво, що його руці належать тільки три повні мініатюри зі збережених, а над рештою працювали учні.


«Книга Серця, потьмареного любов'ю» – алегорична романтична поема неапольського короля Рене І Доброго. До нас дійшло тільки шість списків цього твору, в якому поєдналися квестові фрагменти, виразно натхнені романами про короля Артура, і алегорична поезія у стилі «Роману про розу». Головний герой твору – лицар на ім'я Серце, який разом із Бажанням вирушає на пошуки коханої пані Милосердя, на шляху, звісно, долаючи численні перешкоди й духовно зростаючи у випробуваннях. Припускають, що король міг написати цей текст для когось зі свого найближчого кола, без наміру поширення, але, як бачимо, поезія відмовляється ховатися.


Варвара Холодна

Попередні адвентові історії:
Кельтські візерунки Книги Келлс
Молитовник героя шекспірівської трагедії
Кодекс Ротундус – чудовий і чудернацький
Як Папа Григорій IX юридичну науку започатковував
Фламандський Апокаліпсис: тут живуть дракони
Культура Таємниця «Київської мадонни» з метро Цей образ «Київської мадонни» став яскравим і зворушливим уособленням українських матерів, які змушені сьогодні ховатися у бомбосховищах від «визвольної» російської армії. Стрімке поширення цього малюнка часто супроводжується питанням: «Хто автор?». Справді, кому вдалося так тонко відчути і передати безневинність українських матерів із дітьми, які страждають від тотальної світової «стурбованності» і безглуздої жорстокості рашистів по відношенню до українців?
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.