Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Тиверіадське озеро. Озеро чудес
18:00 Субота 0 2 212
23-04-2022, 18:00

Тиверіадське озеро. Озеро чудес

На берегах цього озера Господь Ісус здійснив найбільше чудес. Тут покликав перших апостолів. Тут за Його дорученням апостоли не раз робили чудесний улов риби. Тут він зцілював хворих. Тут явився апостолам після свого воскресіння. Тут, на місці, де зараз стоїть костел Примату св. Петра, цей «перший серед рівних» отримав владу ключів (владу св. Петра). Це водами цього озера Ісус ходив, а за потреби втихомирював бурхливі і примхливі хвилі...

Тиверіадське озеро (Генізарет, або Галілейське озеро, інколи – Галілейське море, від євр.: Jam Kineret; араб.: Al-Bahr at-Tabarijja) – це найбільше прісне озеро Ізраїлю (другий за величиною водний об’єкт на землі після озера Байкал), розташоване на півночі країни в Галілеї. Деякі називають його морем, однак насправді це озеро, через яке протікає річка Йордан. Разом вони є основним джерелом води для Ізраїлю та Палестинської автономії. Система водопроводу транспортує воду з півночі країни на південь з Тиверіадського озера аж до пустелі Негев.


Його периметр – 53 км, довжина – 21 км і ширина – 13 км. Площа поверхні – 166 км2, максимальна глибина – 43 м. Це прісне озеро, що розташоване найнижче на землі (209 м нижче від рівня моря). З 1948 р. цілковито належить Ізраїлю.

Над озером розташоване місто Тиверіада. На півночі знаходяться часто згадувані у Євангелії місцевості: Табха (місце помноження хліба і риби), Хоразин, Капернаум, рідне місто свв. Петра та Андрія – Вифсаїда, чи Магдала, звідки була родом св. Марія з Магдали (Магдалина). Туди «виберемося» згодом.

Через низьке розташування у цьому регіоні зазвичай дуже тепло весь рік. У спеку температура води сягає 33 °C. Однак бувають тут і потужні бурі. Повітряні течії проникають через перешийок між узгір’ями, що оточують озеро з усіх боків. Цей перешийок називається Сідло Саби. Повітряні потоки можуть за кілька хвилин здійняти потужні хвилі. Про це йдеться у розповіді з Нового Завіту про Ісуса Христа, Який утихомирив бурю.


«Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!” А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”» (Mт 8,23-27)


Під час штилю паломники можуть насолоджуватись прогулянками на човнах. Кожна група пливе під власним державним прапором, а перед поїздкою лунає державний гімн.


Від листопада до квітня тут зазвичай випадає багато дощів, проте під час засухи рівень води в озері знижується. Так було 1986 р. Тривала відсутність опадів спричинила значний спад рівня води, і можна було побачити дно озера. Саме тоді двоє рибалок, брати Моше і Ювал Люфан, на околиці кібуцу Гіносар помітили якусь дерев’яну конструкцію, що стирчала з мулу.


Нею виявився «човен Ісуса», відомий як «галілейський човен». Вочевидь, немає доказів того, що це саме той човен, на якому плавав Ісус та Його учні, однак точно відомо, що він походить від часів Ісуса Христа, з І ст. н.е., і відповідає характеристикам човнів, що будувались того часу. На сьогодні його можна побачити в музеї Їгаль Алон в Гіносар.


Яцек Ян Павловіч
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.