Зіта (1218–1278) прийшла на світ у вбогій сільській родині, неподалік від Лукки (Італія). Її виховали у глибокій християнській вірі.
У 12 років дівчинка через сімейні злидні мусила мусила переїхати в Лукку, де найнялася служницею до родини Фатінеллі. Через тихість і недосвідченість із неї глузували інші слуги, проте Зіта сприймала кпини як знаряддя до зростання в покорі й довірі до Бога. Вона сумлінно виконувала обов’язки, щодня вставала вдосвіта, щоб узяти участь у Месі, і кожну вільну хвилину використовувала на молитву. Уникала порожніх балачок і розпусної поведінки, хоча була вродлива та привертала увагу хлопців. Боронила свою цноту – одного разу навіть роздряпала обличчя слузі, яких хотів добитися її силоміць.Зіта спромоглася заслужити таку довіру примхливих і нервових господарів, що їй віддали управління цілим домом і виховання дітей. Через це інші слуги почали ставитися до неї ще гірше, проте майбутня свята шукала підтримки в єднанні з Богом і терпляче зносила всіляку зневагу. Не оминала нікого з домашніх, хто потребував допомоги, була лагідна й уважна. Багато постила на хлібі й воді, найліпше зі свого столу залишала для вбогих, навіть узимку ходила в тонкій сукні і босоніж, часто спала на землі. Бог прославив Зіту різними чудесами й обдарував містичними досвідми.
Упевнені у святості Зіти, по смерті господарі поховали її в храмі святого Фредіана. Під час канонізації 1696 року виявилося, що її тіло залишилося нетлінне.
Зображають святу як служницю. Атрибути – глечик вина (за легендою, за її заступництвом вода перетворилася на вино), ключі, хліб, лілія.
Покровителька самотніх жінок, домогосподарок, убогих дівчат, офіціантів. Помічниця тих, хто загубив ключі.
Уклала Юлія Бойко
20 травня – довільний спомин Бернардина Сієнського, покровителя узалежнених від азартних ігор Народився Бернардин (1380–1444) у шляхетній родині в місцевості Масса-Мариттіма (Італія). У шість років залишився повним сиротою, і його взяв на виховання дядько, який мешкав у Сієні.
14 травня – свято апостола Матія, опікуна безплідних подружжів
13 травня – довільний спомин Діви Марії Фатімської
16 травня – довільний спомин святого Андрія Боболі, покровителя залізничників
Святі дня 12 травня Церква згадує святого Панкратія, покровителя дітей За переказами, Панкратій походив із Фригії. Малою дитиною втратив батьків, тому виховував його дядько Діонісій. Разом із дядьком хлопець і переїхав до Рима, де йому вділив Таїнство Хрещення святий Папа Марцелін.
