24 квітня 1915 року влада Османської імперії заарештувала у Стамбулі 240 представників вірменської інтелігенції. Цю подію вважають початком геноциду вірмен на території Османської імперії.
У 1908 році до влади в Османській імперії прийшли «младотурки» – політичний рух, який прагнув провести ліберальні реформи і встановити конституційну монархію замість абсолютної. Проте на шляху до реформ нова влада вдалася до масових депортацій і знищення вірмен. Свої дії «младотурки» виправдовували міркуваннями безпеки в умовах Першої світової війни. Насправді ж вони прагнули отуреччення Анатолії.Вірменські християни були одною з найбільших в Османській імперії етно-релігійних груп, і їх розглядали як ненадійний елемент через постійні заворушення, метою яких було здобути вірменську автономію в складі імперії. Розпочаті центральною владою репресії знайшли підтримку на місцях. До нападів були залучені навіть кримінальні елементи. Тисячі людей було розстріляно, багато померло під час депортації від голоду, антисанітарії та знущань. Поширеним явищем було насильницьке навернення дітей до ісламу. Загалом загинуло від 664 тисяч до 1,2 млн осіб. Варто додати, що саме під час обговорення цих подій в ООН у 1948 році було вперше в історії застосовано термін «геноцид», автор якого – польсько-американський юрист єврейського походження Рафаель Лемкін.
Павло Зінченко для КМЦ
Цей день в історії Католицької Церкви: упала остання твердиня хрестоносців на Святій Землі 18 травня 1291 року війська єгипетських мамелюків захопили місто Акру, останню твердиню хрестоносців на Святій Землі.
Цей день в історії Католицької Церкви: скоєно замах на Йоана Павла ІІ
Добрий Пастир з римських катакомб
Чотири принципи Фатіми
Історія Церкви Непорочне Серце Марії обов’язково переможе. Хроніка подій Фатіми 25 березня 2022 р. Папа присвятив Росію і Україну Непорочному Серцю Діви Марії, виконуючи тим самим Фатімські пророцтва та пов’язані з ними обітниці миру та перемоги добра. Для більшості українців ця посвята була актом солідарності та підтримки з боку Ватикану та черговою молитвою про припинення війни. Проте духовне значення та місце в історії цієї події важко переоцінити, адже факти з недалекого минулого говорять самі за себе. Не буду вдаватися у детальний опис, просто подам дати у хронологічному порядку. «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» (Мт 13, 9).
