Папська катехиза за 22 листопада 2017 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Продовжуючи цикл катехиз про Святу Месу, варто спитати себе: а що таке Меса? Меса – це спомин Таємниці Пасхи Христа. Вона долучає нас до Його перемоги над гріхом і смертю та сповнює сенсом наше життя.
Тому, аби зрозуміти цінність Святої Меси, спочатку треба з’ясувати біблійний сенс поняття «спомин». Це «не тільки пам’ять про минулі події… У літургійній відправі вони стають певним чином присутніми й актуальними.

Саме так Ізраїль розуміє своє визволення з Єгипту: кожен раз, коли святкується Пасха, події Виходу стають присутніми в пам’яті віруючих, щоб вони згідно з ними укладали своє життя» (Катехизм Католицької Церкви, 1363). Ісус Христос у Своїх стражданнях, смерті, воскресінні й вознесінні до неба звершив Пасху. І Меса – це спомин Його Пасхи, Його «Виходу», учиненого задля нас, щоб ми були визволені з рабства й увійшли в обіцяну землю вічного життя. Це не просто нагадування, ні, це значно більше: це оприсутнення того, що сталося двадцять століть тому.

Євхаристія завжди провадить нас до вершини дії Божого спасіння: Господь Ісус, ставши хлібом, переломленим за нас, занурює всіх у Своє милосердя й любов, як зробив це на хресті, щоб відновити наше серце, життя і спосіб спілкування з Ним і з ближніми. Як каже про це Другий Ватиканський Собор: «Щоразу, як на вівтарі чиниться спомин хресної жертви, в якій “Пасха наша, Христос, принесений у жертву” (1 Кор 5, 7), звершується діло нашого ізбавління» (Догматична конституція «Lumen Gentium», 3).

Кожне євхаристійне служіння – це промінь того невгасного сонця, Яким є Ісус Воскреслий. Взяти участь у Месі, особливо в недільній, означає долучитися до перемоги Воскресіння, освітитися його світлом, зігрітися його теплом. Через Євхаристійне служіння Святий Дух змушує нас приєднатися до божественного життя, здатного переобразити все земне буття. І під час Свого переходу від смерті до життя, від часу до вічності Ісус також бере нас на пасхальний бенкет. У Месі стається Пасха. На Месі ми – з Ісусом, померлим і воскреслим, Який заохочує нас іти вперед, до вічного життя. У Месі ми єднаємося в Ньому. Справді, Христос живе у нас, а ми живемо в Ньому. «Я – розп’ятий з Христом. Живу вже не я, я живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене» (Гал 2, 19-20). Так вважав апостол Павло.

Своєю кров’ю Ісус звільняє нас від смерті та страху смерті. Він звільняє не тільки з-під влади фізичної смерті, а й від смерті духовної – цього зла та гріха, який бере нас у полон щоразу, коли стаємо жертвою своїх чи чужих провин. Тоді наше життя губить чистоту й красу, втрачає сенс, сповнюється страждань.
Христос знову дає нам життя; Христос – це повнота життя, і коли Він зустрічається зі смертю, то назавжди знищує її: «Воскресаючи з мертвих, переміг смерть і відновив життя» (IV євхаристійна молитва). Христова Пасха – це остаточна перемога над смертю, бо Він учинив зі Своєї смерті найвищий акт любові. Ісус помер за любов! І в Євхаристії Він хоче звістити цю пасхальну переможну любов. Якщо ми сприймемо її у вірі, то й самі зможемо по-справжньому любити Бога і ближнього, зможемо любити так, як Він любив нас, віддаючи Своє життя.

Якщо Христова любов є в мені, я можу цілковито віддатись іншим у певності, що навіть коли вони зранять мене, то я не загину; інакше мені потрібно було б захищатися. Мученики віддали життя, впевнені, що Христос переміг смерть. Тільки досвідчуючи цю силу Христа, силу любові, ми справді вільні й можемо діяти без жодного страху. Це Меса: увійти до страждань, смерті, воскресіння, вознесіння Ісуса; ми йдемо на Месу – це те саме, що йти до Голгофи. Подумаймо: якщо йти на Месу – це те саме, що йти до Голгофи, – не тамуймо уяви! – і ми напевно знаємо, що там зараз перебуває Ісус… Чи можна дозволити собі розмовляти, робити фото, влаштовувати шоу? Ні! Бо це – Ісус! Ми, безумовно, мовчали б і плакали – а згодом навіть раділи спасінню. Йдучи до храму на Месу, треба думати про це: переді мною – Голгофа, де Ісус віддає життя за мене. І так зникнуть шоу, балачки, коментарі, усе, що відволікає нас від цієї прекрасної речі – від Меси, тріумфу Ісуса.

Я думаю, тепер стало зрозуміліше, що Пасха оприсутнюється і триває щоразу, коли служать Месу – у цьому сенс спомину. Участь у Євхаристії дає нам змогу ввійти до Таємниці Пасхи Христа, дозволяє пройти з Ним увесь шлях від смерті до життя, тобто бути на Голгофі. Меса – це щоразу та сама Голгофа й аж ніяк не шоу.

Франциск, Папа

Ватикан, площа святого Петра
22 листопада 2017 р.

(Переклад КМЦ за текстом: http://w2.vatican.va)

По темі:
Папська катехиза за 15 листопада 2017 року
Папська катехиза за 10 листопада 2017 року (повний текст)
Папська катехиза за 25 жовтня 2017 року