Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Папська катехиза за 22 листопада 2017 року
09:56 П'ятниця 0 119
24-11-2017, 09:56

Папська катехиза за 22 листопада 2017 року

Про Святу Месу – IІI: Меса – це спомин Таємниці Пасхи Христа.
Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Продовжуючи цикл катехиз про Святу Месу, варто спитати себе: а що таке Меса? Меса – це спомин Таємниці Пасхи Христа. Вона долучає нас до Його перемоги над гріхом і смертю та сповнює сенсом наше життя.
Тому, аби зрозуміти цінність Святої Меси, спочатку треба з’ясувати біблійний сенс поняття «спомин». Це «не тільки пам’ять про минулі події… У літургійній відправі вони стають певним чином присутніми й актуальними.

Саме так Ізраїль розуміє своє визволення з Єгипту: кожен раз, коли святкується Пасха, події Виходу стають присутніми в пам’яті віруючих, щоб вони згідно з ними укладали своє життя» (Катехизм Католицької Церкви, 1363). Ісус Христос у Своїх стражданнях, смерті, воскресінні й вознесінні до неба звершив Пасху. І Меса – це спомин Його Пасхи, Його «Виходу», учиненого задля нас, щоб ми були визволені з рабства й увійшли в обіцяну землю вічного життя. Це не просто нагадування, ні, це значно більше: це оприсутнення того, що сталося двадцять століть тому.

Євхаристія завжди провадить нас до вершини дії Божого спасіння: Господь Ісус, ставши хлібом, переломленим за нас, занурює всіх у Своє милосердя й любов, як зробив це на хресті, щоб відновити наше серце, життя і спосіб спілкування з Ним і з ближніми. Як каже про це Другий Ватиканський Собор: «Щоразу, як на вівтарі чиниться спомин хресної жертви, в якій “Пасха наша, Христос, принесений у жертву” (1 Кор 5, 7), звершується діло нашого ізбавління» (Догматична конституція «Lumen Gentium», 3).

Кожне євхаристійне служіння – це промінь того невгасного сонця, Яким є Ісус Воскреслий. Взяти участь у Месі, особливо в недільній, означає долучитися до перемоги Воскресіння, освітитися його світлом, зігрітися його теплом. Через Євхаристійне служіння Святий Дух змушує нас приєднатися до божественного життя, здатного переобразити все земне буття. І під час Свого переходу від смерті до життя, від часу до вічності Ісус також бере нас на пасхальний бенкет. У Месі стається Пасха. На Месі ми – з Ісусом, померлим і воскреслим, Який заохочує нас іти вперед, до вічного життя. У Месі ми єднаємося в Ньому. Справді, Христос живе у нас, а ми живемо в Ньому. «Я – розп’ятий з Христом. Живу вже не я, я живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене» (Гал 2, 19-20). Так вважав апостол Павло.

Своєю кров’ю Ісус звільняє нас від смерті та страху смерті. Він звільняє не тільки з-під влади фізичної смерті, а й від смерті духовної – цього зла та гріха, який бере нас у полон щоразу, коли стаємо жертвою своїх чи чужих провин. Тоді наше життя губить чистоту й красу, втрачає сенс, сповнюється страждань.
Христос знову дає нам життя; Христос – це повнота життя, і коли Він зустрічається зі смертю, то назавжди знищує її: «Воскресаючи з мертвих, переміг смерть і відновив життя» (IV євхаристійна молитва). Христова Пасха – це остаточна перемога над смертю, бо Він учинив зі Своєї смерті найвищий акт любові. Ісус помер за любов! І в Євхаристії Він хоче звістити цю пасхальну переможну любов. Якщо ми сприймемо її у вірі, то й самі зможемо по-справжньому любити Бога і ближнього, зможемо любити так, як Він любив нас, віддаючи Своє життя.

Якщо Христова любов є в мені, я можу цілковито віддатись іншим у певності, що навіть коли вони зранять мене, то я не загину; інакше мені потрібно було б захищатися. Мученики віддали життя, впевнені, що Христос переміг смерть. Тільки досвідчуючи цю силу Христа, силу любові, ми справді вільні й можемо діяти без жодного страху. Це Меса: увійти до страждань, смерті, воскресіння, вознесіння Ісуса; ми йдемо на Месу – це те саме, що йти до Голгофи. Подумаймо: якщо йти на Месу – це те саме, що йти до Голгофи, – не тамуймо уяви! – і ми напевно знаємо, що там зараз перебуває Ісус… Чи можна дозволити собі розмовляти, робити фото, влаштовувати шоу? Ні! Бо це – Ісус! Ми, безумовно, мовчали б і плакали – а згодом навіть раділи спасінню. Йдучи до храму на Месу, треба думати про це: переді мною – Голгофа, де Ісус віддає життя за мене. І так зникнуть шоу, балачки, коментарі, усе, що відволікає нас від цієї прекрасної речі – від Меси, тріумфу Ісуса.

Я думаю, тепер стало зрозуміліше, що Пасха оприсутнюється і триває щоразу, коли служать Месу – у цьому сенс спомину. Участь у Євхаристії дає нам змогу ввійти до Таємниці Пасхи Христа, дозволяє пройти з Ним увесь шлях від смерті до життя, тобто бути на Голгофі. Меса – це щоразу та сама Голгофа й аж ніяк не шоу.

Франциск, Папа

Ватикан, площа святого Петра
22 листопада 2017 р.

(Переклад КМЦ за текстом: http://w2.vatican.va)

По темі:
Папська катехиза за 15 листопада 2017 року
Папська катехиза за 10 листопада 2017 року (повний текст)
Папська катехиза за 25 жовтня 2017 року

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий