Часто, коли ми молимося, чи то Розарій чи іншу форму молитви, може з’явитися спокуса відчути себе самотнім та ізольованим. Багато з нас почувається легко, молячись разом з іншими людьми, і мусить докладати зусиль у випадку молитви наодинці.
Центральним ключем до подолання відчуття ізоляції в особистій молитві є духовне єднання з Церквою, як на землі, так і на небі. Ми можемо цього не усвідомлювати, але наша молитва ніколи не проходить на самоті.Перш за все, з нами в молитві є присутнім Бог. Особливо під час Розарію, Ісус та Його Пресвята Мати є поруч. Можливо, ми не зможемо побачити їх тілесними очима, але іноді ми можемо відчути їх присутність у своєму серці.
По-друге, ми можемо єднатися зі святими на Небі та усіма, хто молиться на розарії у цей момент часу. Знову ж таки, ми не можемо фізично побачити, як це єднання відбувається, але це – справжня духовна реальність, яку наша віра стверджує, як істинну. Таким містичним чином ми можемо молитися не окремо, а в єдності з Богом і всіма, хто перебуває в єдності з Ним.
Щоб допомогти згадати цю таємничу реальність, ось молитва з книги «Посібник з молитви на розарії для священиків та мирян», яку можна прочитати на початку Розарію. Вона нагадує нам про існування прихованої духовної єдності, і дозволяє нам трохи підглянути на те, що чекає нас на Небі, коли ми нарешті будемо об’єднані з Богом та усіма громадянами Царства Небесного.
«Я єднаюся з усіма святими, які на Небі, з усіма праведниками на землі, з усіма вірними душами, які є в цьому місці. Я єднаюсь з Тобою, мій Ісусе, щоб гідно прославити Твою Пресвяту Матір і прославити Тебе в Ній і з Нею. Я жертвую цей Розарій за всіх, хто коли-небудь просив мене про молитву, за всіх, ким я знехтував/ла чи згіршив/ла, а також за всіх благодійників, живих і померлих».
Джерело: ДивенСвіт з посиланням на Aleteia
Зображення: Pinterest