Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Сестри Служниці Святого Духа: увійти в жорстоку дійсність, щоб чинити добро
14:00 Середа 0 145
11-05-2022, 14:00

Сестри Служниці Святого Духа: увійти в жорстоку дійсність, щоб чинити добро

Сестри Місійного Згромадження Служниць Святого Духа діляться своїм досвідом молитви та служіння потребуючим в час війни. Критична ситуація поставила перед ними безпрецедентні виклики. Намагаючись відповідати на них, сестри відкривають нові грані стосунків з Богом та з ближніми.
 
Про це пише Vatican News.

«Війна кардинально змінила моє життя і надалі змінюватиме його», – зазначає сестра Світлана з Місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа. Ще перед початком війни в Україні черниця почала навчання в Римі, у січні минулого року повернулася додому і планувала продовжити навчання у вересні. Тепер не знає, чи вдасться здійснити задум. До війни її спільнота мешкала в Хмельницькому, де місіонерки здійснювали своє служіння від 1995 року, але вони були змушені переїхати до маленького села Мацьківці, що неподалік обласного центру, де їх прийняли брати менші конвентуальні і де вони можуть допомагати тим, хто втікає з регіонів, що найбільше постраждали від війни.



Війна перевернула не лише зовнішнє життя сестер: «Я змінилася як з психологічної, так і з духовної точки зору, – каже місіонерка, – ця ситуація внесла багато питань в мої стосунки з Богом і в моє життя віри». 24 лютого сестра Світлана була з іншими сестрами в маленькому селі під Вінницею і вранці їх розбудив звук вибухів. Після першого моменту здивування «Може, це якась аварія», настав шок і далі – запитання: «Як це можливо? Це справді відбувається?». Хоча на Хмельниччині тепер відносно спокійно, «нестерпний біль», який викликав ці запитання, ще повністю не зникає і загострюється тоді, коли сестра Світлана зустрічає з тих, хто подивився смерті в очі: поранених бійців, яких вона відвідала в госпіталі та біженців, які бачили людей, що втратили життя. «Слухаючи їх, мимоволі поглинаєш їхній біль, – ділиться вона, – і це викликає багато запитань до Бога, серед них – питання про природу зла. Я зрозуміла, що до війни жила у захищеному середовищі: знала, що зло існує, але воно не впливало на наше життя так, як тепер. Це інша дійсність, в якій також є Бог, який там страждає, Його розпинають... І Бог відповів мені питанням: “Хочеш увійти зі мною в цю дійсність?”. Я не хочу втікати від цього, створюючи собі ілюзорні світи, а хочу увійти в це, залишитися там, щоб зробити якомога більше добра».



Сестру Вікторію, яка належить до тієї ж спільноти Сестер Служниць Святого Духа, початок війни застав у Греції, де вона перебувала від 2019 року і здійснювала свою місію при Єзуїтській Службі Біженців. У перший тиждень вона лише плакала, читала новини, дзвонила друзям та рідним в Україні й молилася вдень і вночі:



У Мацьківцях Сестри Служниці Святого Духа служать у Санктуарії Матері Божої Фатімської. Тут спільно з братами меншими конвентуальними вони започаткували різні ініціативи для служіння потребуючим. У перші тижні війни було організовано ночівлю для людей, які втікали з територій бойових дій. Тут вони могли зупинитися, щоб поїсти, помитися, відпочити і продовжити свій шлях. З часом потік внутрішньо переміщених осіб зменшився, і тому сестри вирішили створити невеликий центр гуманітарної допомоги: вони роздають біженцям, які оселилися в Мацьківцях та прилеглих селах, одяг, продукти харчування та ліки, а також пропонують їм свій час, слухаючи їх. «Для них важливо знати, що вони можуть прийти сюди і що їм допоможуть, їх вислухають», – каже сестра Світлана:



Ритми спільної молитви місіонерок змінилися: часто виникають термінові справи. «Але моя особиста молитва стала інтенсивнішою», – каже сестра Світлана. «Іноді я прокидаюся вночі і молюся. Після того, як бачиш жахливі новини з Маріуполя та інших сильно зруйнованих міст, то просто не молишся, а кричиш до Бога»:



«Для мене потреба молитися була немов потребою дихати», – зазначає сестра Вікторія, розповідаючи про свій досвід молитви в перші дні війни. Перебуваючи ще в Греції, вона молилася за своїх рідних і знайомих, які намагалися втекти з найгарячіших точках. «Я просила: “Боже рятуй їх зараз, вивозь, роби їх невидимими, нехай Твої Ангели їх оточують, щоб їх не бачили”», – пригадує вона.



Незважаючи на те, що місія сестри Вікторії в Греції повинна була завершитися в червні цього року, вона вирішила повернутися в Україну відразу. Її сестри у Хмельницькому були проти, бо всюди існує загроза бомбардувань. Настоятельки пропонували їй інші місця, де вона могла би допомагати українським біженцям (у Польщі чи Італії). «Але я родом з Криму, – каже місіонерка, – і одного разу я вже втратила батьківщину. Тому я вирішила, що хочу повернутися в Україну і, що б там не було, прожити цей період з людьми, які стали моєю духовною родиною»:



Повернувшись в Україну, сестра Вікторія була несподівано вражена, коли побачила, скільки молитов і богослужінь відбувається щодня в Сантуарії Матері Божої Фатімської у Мацьківцях та кількість людей беруть в них участь. Переселенці часто просять Місіонерок Служниць Святого Духа помолитися з ними або помолитися за їхніх близьких:



«Ці останні два місяці, – додає сестра Світлана, – можна назвати часом великої євангелізації, ділення вірою та свідчення того, що Бог тут присутній»:



Бог, Який дарує надію і довіру. «Досвід Бога в минулому – зазначає сестра Світлана на завершення, – дає мені впевненість, що навіть якщо ми пройдемо через великі випробування і страждання, і навіть якщо ціна буде дуже високою, нагорода також буде високою. Мій досвід говорить мені, що Бог ніколи не грається з нами, і якщо він допускає щось подібне, то це означає, що Він знає, що ми зможемо все це подолати, що Він перенесе нас на Своїх руках через все це»:


Інтерв'ю 11:30 П'ятниця 0 244 Архієпископ Ґаллаґер: «Я поїду до Києва наступного тижня, якщо все буде добре» Перед візитом в Україну Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами дав розлоге інтерв’ю на італійському телебаченні, коментуючи заклики Папи Франциска до молитви за мир, ділячись думками про дипломатичні зусилля Святого Престолу, про перспективи екуменічного діалогу та про завдання, які стоять перед міжнародною спільнотою.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.