Архієпископ Ґаллаґер: «Я поїду до Києва наступного тижня, якщо все буде добре»

Про це пише Vatican News.

Темі війни, яку Росія розв’язала проти України, а також ролі Святого Престолу в пошуку рішень, спрямованих на її завершення, був присвячений четверговий випуск телепередачі «Tg2 Post» на італійському телеканалі Rai2, в якій взяв участь архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами, відповідаючи на запитання ведучої та гостей студії.

«Я поїду до Києва наступного тижня, якщо все буде добре», – зазначив архієпископ Ґаллаґер на початку інтерв’ю. Він додав, що цей візит повинен був відбутися раніше, але на жаль, він захворів на ковід. Отже, він вирушить в Україну в середу, 18 травня, а в п’ятницю, 20 травня, матиме зустріч з Міністром закордонних справ.

«Папа Франциск сказав, що гавкіт НАТО біля воріт Росії посприяв конфліктові. Чи Святий Престол скептично ставиться до стратегії, яку до цього часу застосовує Північноатлантичний Альянс?» – таким було запитання журналістки, на яке ватиканський дипломат відповів: «Я вважаю, що Папа є дуже чутливим до будь-якої дії, яка би могла поставити в скрутне становище основні цілі, якими є діалог і мир. Думаю, що він визнає цінність системи безпеки для світу і для Європи, але це має бути пропорційним, і це найосновніше. І Папа також дуже занепокоєний тим, аби ми знову не ввійшли в світ, позначений гонкою озброєнь. Отже, це має бути пропорційним, і важливо, щоби була можливість для діалогу та обговорення, для того щоб врешті дійти до переговорів і принести мир цій багатостраждальній країні – Україні».

Журналісти пригадали, що архієпископ Пол Річард Ґаллаґер походить з Ліверпуля, де зродилася всесвітньовідома музична група «Beatles». Вони запитали очільника ватиканської дипломатії, наскільки слова їхньої пісні «All you need is love» (Все, що нам потрібне, це любов) є актуальними в цій ситуації війни. «Ми завжди потребуємо любові, – відповів він, – але нам потрібно також багато іншого, і ми повинні трудитися, спонукувані любов’ю, аби знаходити вирішення цих великих конфліктів. Саме тому Святий Престол дуже підтримує міжнародні інституції, підтримує всі зусилля діалогу і залишається готовим послужити міжнародній спільноті».

Далі один із учасників розмови підкреслив, що Ватикан має велику традицію дипломатії, а в дипломатії слова мають певну вагу. «Я переконаний, що слова завжди мають надзвичайну вагу, – мовив архієпископ Ґаллаґер, – особливо, в політичних і дипломатичних розмовах. На жаль, дуже часто словами зловживають, і це призводить до того, що люди більше не вірять в те, що говориться в деклараціях і заявах. Потрібно відродити ту щирість і відвертість. І якщо ми трудимося в цьому напрямку, то це завжди цінується. І, насамперед, це є нагальним тоді, коли від наших слів залежить життя людей і слова можуть спричинити страждання людей».

Під час інтерв’ю згадувалися заклики Наступника святого Петра до молитви за мир в Україні і заклики, звернені до політиків, «не втрачати чуття людей» які прагнуть миру, а також слова Прем’єр-міністра Італії Маріо Драґі, який під час зустрічі з Президентом США зазначив, що громадяни Італії та Європи бажають зупинити нечуване насильство, пов’язане з війною в Україні й запитують, що можна зробити для того, щоб настав мир. В цьому контексті запитання журналістів стосувалося ролі у цьому процесі таких країн, як США і Китай. «Я вважаю, що тепер існує моральна відповідальність всіх виконати власну роль в цей момент великої кризи для світу», – наголосив архієпископ Ґаллаґер, додаючи, що ця війна виявила слабкі сторони інституцій, що були нездатними знайти швидке вирішення і відразу принести мир. «Ми не повинні покидати структури безпеки, структури багатосторонності, – підкреслив він. – Нам слід відновлювати і підсилювати їх. І я вважаю, що могутні країни, такі як США і Китай, члени Ради Безпеки, мають надзвичайно важливе завдання в цей момент і ми повинні закликати їх виконати свої обов’язки з глибоким почуттям моральності й глибоким розумінням нагальної ситуації, що стоїть перед нами».

Журналісти італійського телеканалу запитували очільника ватиканської дипломатії також про релігійний фон війни в Україні. «Я вважаю, що це незаперечно, що в цьому конфлікті є також і релігійний вимір, – зауважив архиєпископ. – Ми знаємо про напруженість, що вже віддавна існувала між Патріархом Константинопольським Варфоломеєм та Московським Патріархом Кірілом, і в цій ситуації війни ці речі ще більше загострюється. На жаль, мусимо визнати, що в православ’ї більшість Церков мають виражену національну ідентичність, це державні Церкви. Тому для Російської Православної Церкви дуже важко зайняти критичну чи відмінну позицію від позиції уряду. Але Папа наголошує, що ми повинні долати також і ці обумовлення, щоб відігравати роль справжніх пастирів Божого люду і сприяти мирові».

Як було зазначено під час розмови, Святий Престол має «благородну дипломатичну традицію, яка завжди намагалася залишати відкритими канали діалогу». Архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер підкреслив, що Святий Престол старається зберігати нейтралітет, тобто не ставати на одну із сторін, «а створювати простір для діалогу, бути відкритою на всіх, аби сприяти мирові й шукати вирішення цих жахливих конфліктів, наслідки яких ми бачимо щодня».

Ведуча запитувала архієпископа Ґаллаґера про перспективи екуменічного діалогу з Московським Патріархом в контексті того, що Папа Франциск, мовляв, нещодавно назвав його «вівтарником Путіна», розповідаючи про відеоконференцію, яка відбулася між ними 16 березня 2022 року. Відповідаючи, архиєпископ наголосив, що Папа говорив про те, що він, власне, не повинен ставати «вівтарником Путіна», і намагався підкреслити, що вони обоє, насамперед, є пастирями Церкви й ніколи не повинні підпорядковуватися політичним керівникам. Щодо екуменічних стосунків з православ’ям, то вони, як підкреслив очільник ватиканської дипломатії, належать до пріоритетів Папи, «але на даний момент він вирішив відкласти зустріч з Патріархом Кірілом, бо для неї немає відповідних умов. «Для Папи Франциска дуже важливо, – пояснив ієрарх, – аби кожен крок, який робить він, або Святий Престол, призводив до покращення ситуації, а не до її погіршення». Архієпископ Ґаллаґер висловив припущення, що діалог і далі триватиме, хоча і не на всіх рівнях.

Один із учасників передачі зауважив, що «православний світ не є таким об’єднаним, як католицький світ», і запитав, чи це впливає на екуменічний діалог. «Насамперед, кажучи чесно, я би не перебільшував з єдністю Католицької Церкви. І ми також маємо проблемі в себе вдома», – зауважив ватиканський високопосадовець, усміхаючись. – Дякувати Богові, ми маємо постать Папи, яка гарантує єдність Церкви». Щодо екуменічних стосунків, він підкреслив, що Святий Престол досить успішно підтримує діалог з майже усіма православними Церквами.

Ще одна тема, якої торкнулися журналісти, стосувалася стосунків Святого Престолу з Китаєм. «Цей діалог ніколи не був легким», – зазначив з цього приводу очільник відділу Державного Секретаріату, відповідального за стосунки з державами. – Впродовж багатьох років ми докладали зусилля в діалог, насамперед, у церковному вимірі. Згадаймо про цю відому домовленість про призначення єпископів, що була підписана понад три роки тому. Для нас це важливо, хоча це не принесло бажаних результатів і залишається багато проблем. Але вважаю, що в цей час Святий Престол у своїх контактах з Китаєм безсумнівно заохочуватиме його виконувати ту роль, яка йому належить як впливовій країні в світі, як великій економіці, що може стати дуже важливим актором на світовій сцені в найближчому майбутньому».

Журналісти пригадали також про те, що наприкінці загальної аудієнції у середу, 11 травня, Святіший Отець мав коротку зустріч з дружинами українських військових, що перебувають в оточенні на металургійному заводі «Азовсталь» у Маріуполі. «Чи достатньо цих жестів солідарності?» – запитала ведуча архієпископа Ґаллаґера. «У цій гуманітарній ситуації, в якій тепер перебуває Україна і Маріуполь, зокрема, це зовсім не достатньо, але це важливий жест. Це добре, що Папа робить те, що може, пропонує ту підтримку і підбадьорення, які може дати». Він додав, що цей жест Святішого Отця є дуже важливим, бо він виявляє «нашу турботу і нашу участь у стражданні тих сімей і тих осіб». Ієрарх пригадав про мільйони українських біженців, що були змушені втікати від війни. «І Папа плаче через це, – зазначив він, – і в цьому він дуже щирий, він дуже співчутливий до страждань людства. Отже, це не постановка, а справді щирий жест, який він прагнув проявити цим особам, і привернути увагу всього світу до цієї проблеми і цього страждання».

«Ви підтримуєте відправку зброї Україні для захисту», – таким було заключне запитання. «Так, звичайно, – відповів архієпископ Пол Річард Ґаллаґер. – Вважаю, що це повинно бути пропорційним, бо, як я вже зазначив сьогодні, ми не хочемо знову розпочати гонку озброєнь. І ми маємо перед собою війну, яка є небезпечнішою, ніж будь коли, тому що існує ядерний аспект. Отже, Україна має право захищатися і потребує зброї, щоб це робити, але потрібно бути дуже розважливими у способі, в який це здійснюється».