Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Бездротова гарнітура для зв’язку з Богом
14:00 П'ятниця 0 87
8-10-2021, 14:00

Бездротова гарнітура для зв’язку з Богом

Український поет і прозаїк Костянтин Москалець ділиться своїми роздумами про молитву на розарії. 
Сьогодні нікого не дивує, коли людина йде містом, розмовляючи сама з собою. Декілька десятиліть тому зустрічні були би переконані – і часто небезпідставно – що ця людина несповна розуму; сьогодні ж усі мають підстави вважати, що в цієї людини бездротова гарнітура і людина просто розмовляє з близькими, часом сміючись і вимахуючи руками.

Ще давніше теж би викликало неабиякий подив те, що по телефону можна поговорити на ходу, а не з телефонної будки або з міжміської телефонної станції. Сьогодні нікого не дивують ні смартфони, в які уткнувся носами весь поїзд метро, ані всевидющі дрони в небі, ані інші чудеса науки й техніки. Ми сприймаємо їх як належне, хоча в часи мого дитинства про більшість ґаджетів, які нині перейшли в розряд повсякденних ужиткових речей, можна було прочитати виключно у фантастичних романах.

Натомість людей почали дивувати інші предмети, які ті ж таки двадцять або сто літ тому були звичайними собі і досить поширеними. Дівчинка в черзі скоса поглядає на мою кишенькову Євангелію, розміром завбільшки зі смартфон, і весь її вигляд переконливо свідчить про спантеличеність до глибини душі. Що це (читаю її думки) – паперовий смартфон? Усі люди як люди, втупилися в дисплеї, а цей чоловік перегортає сторінки і, схоже, те, про що йдеться в мініатюрній книжечці, йому не менш цікаве, аніж порція галюциногенного Тік-Тока. Цікавий пристрій, думає мала, але з ким він з’єднує і до якої мережі підключається?

Не менший подив викликає часом і мій розарій, особливий ґаджет для зосередженої молитви. На відміну від людських технічних пристроїв його не винайшли, а подарували. Якщо бути точним, цей подарунок зробила 1214 року Пресвята Діва Марія святому Домінікові під час велетенської духовної кризи, що спіткала святого. Є чимало чудових картин, де зображено цей дивовижний сюжет. Сьогодні ви можете купити розарій, або вервицю практично в кожній церкві, а от за радянських часів, коли відбувалося формування моєї віри, розарії доводилося робити самотужки, втім, як і самвидавні книги, і пісні українською мовою, й інші артефакти…

Жовтень у Церкві – місяць, присвячений Розарію. Перебираючи кульки, я йду осінніми київськими вулицями, часом нахиляючись, щоб підняти з хідника красивий лискучий каштан. Проказую молитву за молитвою, але на рухи моїх губ рідко хто звертає увагу, всі переконані, що я теж маю бездротову гарнітуру. У певному сенсі це дійсно так. Розарій – бездротова гарнітура для зв’язку з Богом. Завдяки йому ми прекрасно чуємо один одного.

Пригадую, як давно, ще до Інтернету і смартфонів, я довго не міг довідатись у пострадянській самотині, на відлюдді, як саме слід молитися за допомогою розарію. Знав тільки, що цей спосіб молитви називають Псалтирем Марії. Псалтир Марії, 150 молитов "Радуйся, Маріє…" був улюбленою молитовною практикою неписьменних людей зокрема, які не могли навчитися читати правдивий Псалтир. Хто ж мені покаже і розкаже, як саме молитися на чотках розарій? Адже, попри всю мою вищу освіту, я насправді також належав до неграмотних людей. Як і ця дівчинка зі смартфоном у черзі, як і цей чоловік на зупинці маршрутки, що безцеремонно розглядає розарій у моїй руці. Неграмотні в релігійному знанні, повністю неосвічені, цілковито темні, народжені в комуністичній, офіційно атеїстичній державі. Без катехизму, без напучувань священика, без Святого Причастя і Таїни Покаяння… За моїми плечами стояло тільки таємне хрещення у юнацькому віці.

І тоді, в жовтні, місяці розарію, сталося справжнє диво. Я увімкнув радіо під час безсоння, і в безмежній нічній тиші з подивом почув голос тодішнього папи, Йоана Павла II. Із несамовитим спокоєм, наполегливим тоном він ненастанно проказував "Радуйся, Маріє" різними мовами. Ось польська… ось англійська… німецька… латина… невже буде українська? Так, майбутній святий молився Розарій українською також, і я, схопивши саморобну вервицю, приєднався до його молитви. Відтоді я навчився молитися розарій належним чином і вважаю, що завдячую цим святому Йоану Павлові II.

Подеколи помічаю своїх братів і сестер з розаріями в руці або на зап’ясті. Їхні очі не застеляє полуда примарних смартфонних видив, дивлячись, вони бачать, слухаючи – чують, говорячи – проказують одну з найсвітліших молитов, спільно складену архангелом Гавриїлом і людьми. Жовтень – місяць ясний і високий, сприятливий для того, щоб відкласти убік неістотні справи, підняти очі і серця до неба. Хай допоможуть нам у цьому краплини застиглої вічності, кульки розарію.

Джерело: Еспресо

Зображення: UCANews
Культура 16:01 Понеділок 0 217 «Чайлдфрі»: поговоримо? Сучасна молодь дедалі частіше відмовляється мати дітей. Багато знаменитостей напряму декларують, що вони «чайлдфрі» - буквально з англійської «вільні від дітей». Цю тему ми вже зачіпали на останній лекції з екології (посилання вже є в ютубі), однак сьогодні зупинимося на ньому детальніше. Як насправді бачить Церква позицію «чайлдфрі»?
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.