Необхідний етап на шляху до воскресіння. Коментар до Євангелія

Читання святого Євангелія від Марка (8, 27-35)

Того часу пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував своїх учнів, говорячи їм: «За кого Мене люди вважають?» А вони у відповідь сказали Йому, що одні  – за Йоана Хрестителя, і нші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків. І ще запитав їх: «А ви ж за кого Мене вважаєте?» У відповідь Петро каже Йому: «Ти – Христос». Тоді  суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього. І Він почав їх навчати, що Синові Людському необхідно буде багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, але через три дні Він воскресне. І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. А Він, обернувшись і поглянувши на учнів своїх, докірливо сказав Петрові: «Відійди позад Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!» І, покликавши людей та своїх учнів, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, то нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. Адже якщо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її».

Євангеліє від Марка продовжує розповідати про мандрівний шлях Ісуса та учнів, під час якого Він проповідував та зцілював багатьох. Втім, сьогоднішній фрагмент Євангелія не розповідає про дивовижні зцілення, натомість привертає нашу увагу до іншого аспекту: читаємо, що Ісус бере на себе ініціативу діалогу і, користаючись зупинкою, ставить учням питання щодо Його особистості: "За кого мене люди вважають?". І одразу по тому: "А ви за кого мене вважаєте?" Наперед виходить Симон Петро, який, певною мірою, висловлює спільну думку учнів: "Ти – Христос". Відповідь правильна і вичерпна. Навіть більше, цими словами Петро визнає власну віру в Господа Ісуса. Тим більш є незрозумілою реакція Ісуса, який забороняє учням розповідати про це іншим. Чому?

Тому що бракує ще одної частини, без якої неможливо зрозуміти, на чому полягає месіанство Ісуса. Бракує Хреста, який становить частину Божого задуму щодо нашого спасіння. Слова Ісуса, які читаємо далі – "Синові Людському необхідно буде багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, але через три дні Він воскресне" – Петро не може прийняти. Ані він, ані інші учні не можуть прийняти сам факт Месії, який зазнає страждання, і якого всі відкидають. Навіть більше, Петро починає докоряти Ісусу за Його слова. І чує: "Відійди позад мене, сатано!" Ісус називає "сатаною/супротивником" того, хто щойно визнав Його Христом, бо Петро намагається відмовити Його йти шляхом, який задумав Отець, бо думає згідно людської логіки.

Навіть тоді, коли визнаємо Ісуса Господом, ми не залишаємо місця для хреста в нашому житті, а коли він з’являється – піддаємося спокусі усунути його, усунути страждання, забуваючи, що хрест є інструментом/етапом на нашому шляху до воскресіння. "Відійди позад мене", – каже Ісус Петру. Тобто, згадай про те, що ти є учнем, а не вчителем.

Якщо хочемо бути учнями Христа, маємо йти за Ним, наслідувати Його, маємо прийняти також і хрест, бо тільки тоді, коли погубимо старе життя, зможемо обійняти життя нове.

Питання

Ким є Ісус для мене?

Які "хрести" у власному житті я не можу прийняти? Чи я намагаюсь дивитися на них з перспективи Хреста?

Ірина Кладій для КМЦ