Будучи юнаком, Хорхе Маріо Бергольйо пообіцяв матері, що стане лікарем. Коли його мати Регіна зрозуміла, що син вивчає не медицину, а теологію, вона звинуватила його у тому, що він їй збрехав. Він відповів: «Я не брехав; я вивчаю медицину, але не традиційну, а медицину душі», – пише італійське інформаційне агентство AdnKronos.
«Я вивчатиму медицину»Емануела Піцціоло у книзі «Papa Francesco, la forza dell'umiltà» (Папа Франциск, сила смирення) розповідає про те, що майбутній понтифік у віці 19 років, одразу після закінчення школи, сказав матері, що хоче продовжити навчання. «Які хороші новини, сину!» – вигукнула його мати.
— «А що би ти хотів ?»
— «Медицину», – відповів Хорхе. Сім’я, насправді, була у захваті від вибору юнака. Уся родина, вже не могла дочекатися того моменту, як він скаже, що вступив до університету.
Кімната Хорхе
Регіна, про яку ми читаємо в книзі Піцціоло, думала, що хлопцеві, який вирішив вчитися на лікаря, навчання даватиметься важко, знаходячись у повному шуму будинку у будь-який час доби разом із своїми братами і сестрами.
Тому, вона вирішила виділити для нього невеличку кімнату, модернізувавши для цього шафу. Так, Хорхе почав проводити дні в тій кімнатці.
Гордість матері
«Мій син стане чудовим лікарем», – запевняла Регіна своїх сусідів та всіх, хто слухав її слова, сповнена гордості за старшого сина. «Іноді він навіть забуває поїсти, проводячи так багато часу за своїми книгами».
Тим часом Хорхе запевнив свою матір, що він сам дбатиме про прибирання у своїй кімнаті.
Нове відкриття матері Хорхе Бергольо
Однак, одного дня у 1957 році, Регіна вирішила, що її син був занадто зайнятий навчанням, щоб знайти час на прибирання. Тож, скориставшись моментом, коли він був відсутній, вона, озброєна ганчірками та шваброю, увійшла до кімнати.
Але вона відразу зрозуміла, читаємо в книзі Піцціоло, що щось тут не так. Замість медичних книг вона знайшла вражаючу кількість текстів з теології та філософії. Жінка з тремтячими руками вийшла з кімнати і рушила до кухні.
Медицина душі
Незабаром Хорхе повернувся додому. Регіна покликала його і сказала: «Хорхе ... ти сказав мені, що вивчаєш медицину», намагаючись стримати сльози.
— «Так, мамо», – відповів він.
— «Чому ти мені збрехав?», – дорікнула йому Регіна.
— «Я не брехав; я вивчаю медицину, але не традиційну, а медицину душі».
Його мати була розчарована: для такої сім’ї еммігрантів, як їхня, бути матір’ю лікаря означало мати соціальний статус та певну безпеку.
Але Хорхе майже два роки боровся із голосом Бога, і чим більше він намагався втекти від того, що, як він тепер знав, є його покликанням, тим невідворотною стала потреба повністю присвятити себе Господу.
Переклад КМЦ за Aleteia